Ходоровські
Частина інформації в цій статті застаріла.(травень 2018) |
Ходорівські, також Ходоровські (пол. Chodorowscy) — спольщений руський боярський (шляхетський) рід часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Герб роду — Корчак. Прізвище походить від назви поселення Ходоростав (тепер Ходорів Львівської области). Представники роду шлюбами були пов'язані з Бучацькими, Вишневецькими, Яблоновськими та іншими. Певний час представники роду були власниками Будзанова,[1] Зарваниці.[2]
Володимир Пшик припускав, що рід міг походити від боярина Василя Волчковича (сина Вовчка з Дроговижу), згаданого в документах за 1376—1392 роки, зокрема, свідком в грамоті короля Ягайла для галицького воєводи Бенедикта. Василь Волчкович, можливо, син «Влочконе з Дроговижа» — свідка з грамот польських королів.
Представники
ред.- Василь Волчкович, дружина — Барбара
- Дмитро Волчкович, його опікуном у дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
- Іван
- Юрій (Юрша)
- Дмитро Волчкович, його опікуном у дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
За даними Бартоша Папроцького, було троє рідних братів: Щенсний (Фелікс, по ньому залишилося три сини: галицький хорунжий Микола; Симон, дружиною якого була Будзановська; Іван (Ян), його дружиною була[3] Анна Претвичівна, дочка Бернарда[4]).
- Дмитро з Ходороставу та Берездівців — львівський стольник у 1435—1441 роках[5]
- Дмитро з Ходороставу — зять старости, каштеляна перемиського Якуба Конецпольського (†1480);[6] до нього належав Малехів у 1489 році[7]
- Станіслав з Ходороставу — зять Теодорика Бучацького-Язловецького[8], згаданий, зокрема, в «Актах гродських і земських» 29 березня 1451 як брат Юрші[9]
- Юрша з Ходороставу — староста стрийський, долинський, жидачівський, чоловік Анни з Тарлів, зять стрийського старости Закліки з Щекаровичів (†1465/1466)[10]
- Іван (або Іван з Ходороставу) — 1468 року як власник поселення заснував у Журавному на площі ринок римо-католицьку парафію.
- Христофор Станіслав — стольник львівський, вінницький староста, шваґро Станіслава Яна Яблоновського[11]
- ?. Ходоровський — чоловік Сеніцької, другий її чоловік — Войцех Каменецький[12]
- Олександр Стефан — підкоморій львівський, вінницький староста
- Анна з Ходоровських Вишневецька (Дольська, 1661/1663—6.5.1711, Львів[13]) — друга дружина князя Константія Кшиштофа (Костянтина Христофора) Вишневецького (власника (або співвласника) Білого Каменю (тепер Золочівського району)), мати Януша Антонія Вишневецького, вдруге у шлюбі з великим маршалком литовським Яном Каролем Дольським. На початку XVIII ст., на її прохання, за дозволом львівського латинського архиєпископа Константія Зелінського до Білого Каменю приїхали монахи-тринітарії (латинського обряду). Мала бути (не була з певних причин) фундаторкою кляштору тринітаріїв в Білому Камені[14]
- Гектор, 1462 року загинув у битві з тевтонцями (твердження Ш. Окольського, який також вказував, що цей Гектор був з «дому» Брогів гербу Лещиць)[3]
- Симон — стольник львівський, жив у II-й половині XVI ст., був одружений з Ельжбетою Тарановською — представницею роду Тарановських (тодішніх власників Будзанова[1])
- Лука — 1614 року був співвласником Будзанова[15]
- Симон — 1625 року був співвласником Будзанова[15]
- Ян (зять Бернарда Претвича) та Марцін Ходоровські — власники Будзанова; на початку XVII ст. в Будзанові завдяки їх сприянню було збудовано мурований замок замість дерев'яного. 1630 року: формально відновили фундацію римокатолицької парафії в Буданові, ймовірно, за їх сприяння було збудовано дерев'яний костел в містечку; 1631 року продали місто із замком, їхніми околишніми селами Александру Сененському[15]
- Катерина — дружина Яна Гумницького гербу Гоздава, сина Рафала[16]
- Катерина — друга дружина чернігівського воєводи Пйотра Яна Потоцького[17] (сина Павела Потоцького).
- Варвара з Ходоровських Збаразька — дружина князя Костянтина Збаразького (помер перед 1608)[18]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.
- ↑ о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — С. 9.
- ↑ а б Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi… — Т. 1. — S. 282.
- ↑ Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 118. — S. 435. (пол.)
- ↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
- ↑ Koniecpolscy (01) [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Malechów 1), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 7. (пол.) — S. 7. (пол.)
- ↑ Jazłowieccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ С. 208—210.
- ↑ Tarłowie (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 472. (пол.)
- ↑ Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 289. (пол.)
- ↑ Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 12. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ а б в Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34. (в примітках)
- ↑ Boniecki A Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 8. (пол.)
- ↑ Potocki family (пол.), (англ.)
- ↑ Zbaraski-Wisniowiecki family (англ.)
Джерела
ред.- Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3-4 (51-52) (бер.—квіт.). — 24 с. — С. 6—7.
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 34. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 31—33. (пол.)
- Kuchary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 836. (пол.) — S. 836—837. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 282—283. (пол.)
- Piwarski K. Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372. (пол.)
- Piwarski K. Chodorowski Krzysztof Stanisław h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372—373. (пол.)
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |