Олександр-Стефан Ходоровський

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Олександр-Стефан Ходоровський гербу Корчак (пол. Chodorowski Aleksandr Stefan, ? — 27 березня 1694, Львів) — шляхтич, військовик, урядник Корони Польської в Речі Посполитій. Останній представник спольщеного руського роду Ходоровських.

Олександр-Стефан Ходоровський
Chodorowski Aleksandr Stefan
Помер27 березня 1694(1694-03-27)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
ПідданствоРіч Посполита
Діяльністьвійськовик, державний діяч
Посадавінницький староста
РідХодоровські
РодичіХристофор-Станіслав Ходоровський (брат)
У шлюбі зУршуля зі Стемпковських
ДітиQ123734744?
Герб
Герб

Життєпис

ред.

Дідич на Ходороставі, Мальчицях, Журавному. Стольник львівський від 1665 року, того часу належав до найвідоміших постатей політичного життя Руського воєводства. 1666 року на Вишенському сеймику був обраний послом на Загальний (Вальний) сейм, потім у 1670, 1672 роках. 1667, 1671 років був ротмістром посполитого рушення Руського воєводства. Разом з братом Кшиштофом Станіславом були прихильниками гетьмана Яна Собєського. 1672 року: підписав акт конфедерації «малконтентів» - опонентів короля Міхала Корибута Вишневецького; як королівський ротмістр став на чолі нової козацької корогви, з якою брав участь в битві під Хотином 1673 року. Цією корогвою, названою потім панцерною, командував під час битви під Журавним 1676 року (у полку під командуванням гетьмана Станіслава Яблоновського); під час битви під Віднем 1683 року; угорської кампанії 1683 року (під час неї важко хворів); під час молдавської виправи 1686 року. Командував корогвою до своєї смерти.

Військову службу поєднував з участю в політичному житті: 1668, 1673, 1674 років був суддею каптуровим; неодноразово обирався маршалком Вишенського сеймику, був послом гродзенського сейму 1678/1679. 1688 років. Був обраний послом сейму 1693 року (сейм не відбувся). З 1683 року — підкоморій львівський та вінницький староста, також староста мостівський[1] (зокрема, 31 березня 1681 король Ян ІІІ виніс вирок в суперечці між магістратом Великих Мостів та державцем (старостою) О. С. Ходоровським[2]). 1693 року король Ян ІІІ дозволив передати Мостовське староство зятю Казімєжу Лєщиньському.

Помер 27 березня 1694 року у Львові.

Сім'я

ред.

Був одружений з Уршулею з Стемпковських гербу Сухекомнати[3] (вдовою Бєгановского), мали З-х доньок:

Примітки

ред.
  1. Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [Архівовано 24 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. — S. 103. (пол.)
  2. (6) Mosty Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 717. (пол.) — S. 717—718. (пол.)
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 203.

Джерела

ред.