Розточчя
Розто́ччя (пол. Roztocze) — порівняно вузьке горбисте пасмо на заході України (Львівська область) та в південно-східній Польщі. Простягається від Львова (на південному сході) до Томашова, Щебрешина і Красника (на північному заході, Польща).
Розточчя | ||||
Карта Розточчя | ||||
50°28′34″ пн. ш. 23°16′04″ сх. д. / 50.47611111113888427° пн. ш. 23.267777777805555672° сх. д.Координати: 50°28′34″ пн. ш. 23°16′04″ сх. д. / 50.47611111113888427° пн. ш. 23.267777777805555672° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Республіка Польща | |||
Розташування |
Польща Україна Львівська область, Яворівський район, Жовківський район | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 240—397 м (максимальна — 403,6 м) | |||
Висота відносна | 100—150 м | |||
Розточчя у Вікісховищі |
Географія
ред.Абсолютні висоти 240—397 м, переважні 320—370 м (деякі до 400 м). Ширина пасма 12—32 км, довжина близько 180 км. В Україні простягається на 60 км від Львова до міста Рава-Руська та українсько-польського кордону. Розточчя підноситься над прилеглими рівнинами (в межах України) — Надсянською низовиною (на південному заході) і Надбужанською котловиною (на північному сході) — на 100—150 м. На території Польщі на півночі воно з'єднується з Холмською і Люблінською височинами.
Розточчя поділяється на три частини: Західне, Центральне (розташовані в межах Польщі) та Східне (Українське Розточчя).
Деякі вершини
ред.- Середній Горб (395 м)
- Гострий Горб (350 м)
- Булава (397 м)
- Кубин (378 м)
- Березняки (378 м)
- Болтова Гора (360 м)
- Вовча Гора (387 м)
Геологія
ред.Розточчя становить собою несиметричну антикліналь, складену з крейдових і доломітових міоценових відкладів, вкритих льодовиковими шарами і лесом; його межі з Надсянською низовиною і Надбужанською котловиною покриваються з лінією скидів. Південно-західні схили Розточчя порівняно прямолінійні, східчасті; північно-східні більше розчленовані з останцевими горбами. Води з південно-західних схилів Розточчя опливають до Сяну його притоками: Шклом, Вишнею, Любачівкою і Танвою, з північного сходу — до Вепра і Західного Бугу річками Полтвою, Ратою, Солокією і Гучвою; на півдні Верещиця пливе до Дністра, так що через південно-східне Розточчя проходить Головний європейський вододіл між Чорним і Балтійським морями. Долини річок широкі, переважно забагнені, творять подекуди стави (наприклад, у долині Верешиці — Янівський став); вони втинаються на 50—70 м, і тому Розточчя має краєвид мальовничого ерозійного низькогір'я. У місцях нагромадження лесу поширені яруги і балки (завглибшки до 50—100 м), у нагромадженнях пісків — еолові форми («Львівська Сахара»).
Ґрунти
ред.Переважають ґрунти світло-сірі та сірі лісові, піщані, у зниженнях — дерново-підзолисті, місцями дерново-глейові.
Ліси
ред.Ліси Розточчя — мішані (бук, ялиця, дуб), на піщаних масивах соснові бори. Ліс становить 40 %, орна земля 30 % всієї площі. Тут проходять межі суцільного поширення ялиці, смереки, бука й модрини.
Флора, фауна
ред.Розточчя являє собою кліматичну, флористичну і фауністичну прикордонну зону. Воно є перешкодою західним і північно-західним вітрам, що приносять вологість до Галичини. Атмосферичних опадів в регіоні багато (понад 700 мм), що спричиняє велике нагромадження ґрунтових вод на південному заході. На Розточчі трапляються представники флори і фауни Поділля, Полісся, Українських Карпат, а також загальноєвропейські види.
Населення
ред.Поселення і шляхи розміщені вздовж Розточчя, більші міста розташовані там, де перехід через Розточчя легкий: Львів, на північному сході — Жовква, Рава-Руська, Белз, Томашів та інші, а на південному заході — Івано-Франкове, Немирів, Білгорай та інші.
Північно-західне Розточчя не є повністю польською етнічною територією. Ця частина до 1946 р. лежала на українсько-польському етнічному прикордонні — Холмщині, а майже все південно-східне Розточчя й дотепер є частиною української етнічної території та входить до складу України.
Рекреація та охорона природи
ред.Ще за часів Австро-Угорщини та Польщі цей край використовували задля лікування й оздоровлення. 1892 року в Янові були організовані стаціонарні літні відпочинкові центри. Розташовувались вони й у селах Верещиця, Лелехівка, Лозино, Ставки.
На території Розточчя (в межах України) створено природоохоронні території — Яворівський національний природний парк, Природний заповідник «Розточчя», Регіональний ландшафтний парк «Равське Розточчя», Завадівський заказник, заказник «Гряда», Заповідне урочище «Журі».
-
Розточчя в Польщі
-
Розточчя в Україні
-
Брюховицький ліс (південно-східна частина Розточчя)
-
Біля села Дубровиці
Див. також
ред.Джерела
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Література
ред.- Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР. — Х. : Радянська школа, 1949. — 246 с.
- Дмітрієв М. І. Геоморфологія УСРР. — Х. : Радянська школа, 1936.
- Заставний Ф. Д. Географія України. У 2-х кн / Ред. M. П. Парцей. — Л. : Світ, 1994. — 472 с. — ISBN 5-7773-0043-8.
- Стецюк В. В. Екологічна геоморфологія України: навчальний посібник. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 367 с.
- Рельєф України. Навчальний посібник / Ред. Стецюк В. В. — К. : Видавничий дім «Слово», 2010. — 688 с.
- Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Л., 1962.
- Природоохоронні, екоосвітні, рекреаційно-туристичні та історико-культурні аспекти сталого розвитку Розточчя: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. / [В. В. Клід, Р. М. Гречаник, І. І. Шемелинець та ін.]. — смт. Івано-Франкове; Львів: ЗУКЦ, 2018. — 354 с. — ISBN 617-655-171-3.
- Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар: формування, розвиток, наукові надбання: монографія / Муха Б. П. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 126 с.
- (рос.) Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вилов О. и др. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. — К. : Наукова думка, 1986. — 184 с.
- (рос.) Маринич А. М., Пащенко В. М., Шищенко П. Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. — К. : Наукова думка, 1985. — 224 с.
- (рос.) Геоморфология Украинской ССР / Под общ. ред. И. М. Рослого. — К. : Вища школа, 1990. — 287 с.