Відкрити головне меню

Дубровиця (Яворівський район)

село в Яворівському районі Львівської області, Україна

Ду́бровиця (пол. Dąbrowica) — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області. Населення становить 491 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лозинська сільська рада.

село Дубровиця
Краєвид с. Дубровиця від обеліска
Краєвид с. Дубровиця від обеліска
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Яворівський район
Рада/громада Лозинська сільська рада
Код КОАТУУ 4625885204
Основні дані
Населення 491
Площа 2,584 км²
Густота населення 190,02 осіб/км²
Поштовий індекс 81080
Телефонний код +380 3259
Географічні дані
Географічні координати 49°58′33″ пн. ш. 23°48′45″ сх. д. / 49.97583° пн. ш. 23.81250° сх. д. / 49.97583; 23.81250Координати: 49°58′33″ пн. ш. 23°48′45″ сх. д. / 49.97583° пн. ш. 23.81250° сх. д. / 49.97583; 23.81250
Середня висота
над рівнем моря
313 м
Водойми р. Домажирка
Місцева влада
Адреса ради 81080, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Лозина, тел. 3-51-31
Карта
Дубровиця. Карта розташування: Україна
Дубровиця
Дубровиця
Дубровиця. Карта розташування: Львівська область
Дубровиця
Дубровиця
Мапа

Дубровиця у Вікісховищі?

Село розташоване серед пагорбів Розточчя. Через північну частину села, Млинки, проходить Головний європейський вододіл. На захід від села розташована частина Яворівського національного природного парку, на схід — ландшафтний заказник Климова дебра.

Зміст

Історія Церкви с. ДубровицяРедагувати

Церква ім. Пресвятої Богородиці (Покрова)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Дубровиця була побудована в 1902 році під керівництвом отця Іллі Лаголи, який правив у с. Дубровиця до 1944 року. Мурований храм збудовано за проектом архітектора Нагірного Василя Степановича.

Дерев'яний позолочений іконостас у стилі бароко цінний своєю різьбою. Іконостас робили жовківські майстри (на жаль, записи про майстрів були знищені). Однак іконостас встановили через декілька років, оскільки його возили на виставку у Відень, де зайняв призове місце.

Три дзвони з гарним звуком було чути на всю округу. Під час війни два дзвони забрали німці, а один дзвін — Іллія — не могли зняти й він залишився донині.

Цінністю церкви є також відреставрований бічний престол Знаменської Матері Божої, який залишився зі старої церкви.

Стару дерев'яну церкву, якій було приблизно 350 років, розібрали. Деякі ікони спалили, решту знищили, але залишився шедевр — це ікона «Покрова Богородиці», яку віднайшов у селі Дубровиці тодішній директор львівського музею І. Свєнцицький під час чергової експедиції й привіз її до Львова 13 липня 1908 року.

«Покрова Богородиці» написана у 1560-ті роки майстром Галицької школи Дмитрієм. Це творіння з унікальної, найбільшої у світі збірки ікон візантійського характеру та водночас найбільшої у світі колекції українських ікон. Уже після Другої світової війни, у 1956 р., постало питання про перенесення збірки ікон в інше місце, щоб звільнити зали музею «для актуальнішої тематики». Ікона «Покрова Богородиці» зберігалася в недіючому на той час Вірменському соборі, звідки в 1984 р. була викрадена. В 2011 році Львів знову отримав цю святиню з рук російського мецената І. Возякова. За його словами, у світі дуже небагато збірок, які б могли зрівнятися зі львівською якістю та багатством іконопису. Тепер врятована ікона зберігається в Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові з таким написом: «Майстер Дмитрій. Покрова Богородиці. 1560-і рр., с. Дубровиця, Львівська обл. Дошка липова, темпера, сріблення, рельєф. Дар Ігоря Возякова (Росія)».

У храмі також є  запрестольні ікони Архистратига Михаїла з с. Великої Вишеньки з нової і старої церков, які люди передали на зберігання під час виселення.

З 1 жовтня 1972 року парохом церкви є о. Микола Кушнір. В 2010 році церкву було перекрито й реставровано ззовні, а в 2012 році реставровано іконостас.

Відомі особистостіРедагувати

НародилисьРедагувати

ЗагинулиРедагувати

  • Гевак Андрій («Шишка»; 1923, с. Поляни Жовківського р-ну Львівської обл. — 21.12.1945) — кулеметник сотні УПА «Холодноярці ІІ» (?-12.1945). Загинув у бою з облавниками. Будучи тяжко поранений застрелився, щоб не потрапити живим в руки ворога. Старший стрілець (?), старший вістун (з датою смерті); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (5.09.1946)[1].

ФотографіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 265; Мороз В. П'ятеро проти сотні // Шлях перемоги. — 2010. — 3 листопада.

ПосиланняРедагувати