Горошова
Горошова́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області .
село Горошова | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 1 892 |
Територія | 5.679 км² |
Густота населення | 332.98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48756 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д.Координати: 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
145 м |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру |
48 км |
Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
Відстань до залізничної станції |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48756, с. Горошова |
Сільський голова | Затолочна Марія Васильівна |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|

Розташоване на півдні району, над річкою Дністер.
Поштове відділення.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Населення — 1936 осіб (2003).
На початку січня в Горошовій регулярно відбуваються театралізовані фестивалі Маланок. Учасники — представники різних регіонів України та зарубіжжя.[2][3][4]
Географія ред.
Село розташоване на відстані 382 км від Києва, 118 км — від обласного центру міста Тернополя та 28 км від міста Борщів.
Сусідні населені пункти:
Клімат ред.
Для села характерний помірно континентальний клімат. Горошова розташована у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Горошової | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | −0,6 | 1,2 | 6,6 | 15,1 | 20,8 | 23,8 | 24,8 | 24,3 | 20,4 | 14,2 | 6,8 | 1,8 | |
Середня температура, °C | −4,1 | −2,3 | 2,4 | 9,6 | 15,1 | 18,4 | 19,6 | 18,9 | 15,0 | 9,4 | 3,5 | −1,2 | |
Середній мінімум, °C | −7,6 | −5,8 | −1,8 | 4,2 | 9,5 | 13,0 | 14,4 | 13,5 | 9,7 | 4,6 | 0,3 | −4,2 | |
Норма опадів, мм | 31 | 30 | 32 | 53 | 73 | 98 | 96 | 61 | 52 | 34 | 34 | 36 | |
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266227/ |
Історія ред.
Поблизу Горошови виявлено плитове поховання доби бронзи.
Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду[5].
Перша писемна згадка — 1785, згідно з написом на фундаменті старої церкви.
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», кооператив.
1930 — внаслідок пожежі згоріли будівлі на двох вулицях.
1942 і 1964 — Горошову підтопили води Дністра.
Навіть за радянських часів, незважаючи на заборону, мешканці села щорічно в ніч проти 14 січня організовували походи Маланок.
До 2015 центр Горошівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].
Релігія ред.
- церква святої Параскеви Тарновської (1798, мурована, УГКЦ),
- церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (1993, мурована, ПЦУ).
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1889 осіб, з яких 871 чоловік та 1018 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1871 особа[8].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,95 % |
білоруська | 0,05 % |
Соціальна сфера ред.
Діють загальноосвітня школа І-III ступенів, бібліотека, амбулаторія, дошкільний навчальний заклад "Вишиваночка"
Пам'ятники ред.
Споруджено пам'ятники:
- полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968)
- Т.Шевченку (1991).
Встановлено пам'ятні хрести:
- на честь скасування панщини
- полеглим воякам УПА (1992)
- односельцям, репресованим радянською владою (1990)
Насипано могилу землякам, загиблим у І Світовій війні, та символічну могилу «Борцям за волю України» (1990).
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Встановлений 1991 р.
Погруддя — карбована мідь, постамент — цегла, бетон.
Скульптура — 0,8 м, постамент — 1,6х0,8х0,8 м, площа — 0,0003 га.[10][11]
Населення ред.
Мовні особливості ред.
Село належить до терену поширення наддністрянського (опільського) говору.
До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова, вживані у Горошовій: бабциска («баба», фамільярне), барабуля («картопля»), барабулянка («картоплиння; бадилля картоплі»), без («бузок»), бичиско («держак батога»), біль («білий гриб; біляк»), блішівка («бляшаний кухоль, чашка»), бузьок («лелека»), ватра («дно в печі»), гладущик («глечик»), головка («маточина; середня частина колеса»), гурбуль («обапіл»), добинька («довбня; колода, на якій рубають дрова»), зілница («бочка для зоління; жлукто»), змолотник («молотник»), капейстра («вуздечка») капкан («пастка для щурів, мишей»), кічка («передня чи задня частина воза»), ковтач («дятел»), корито («ночви»), корса («передня загнута частина полозів»), кочян («качан капусти»), лівак («шульга»), під («горище над хатою»), праник («дерев'яний валок, яким вибивають білизну під час прання»), рибіна («горобина»), рогач («жук-рогач»), сесе («ось це»), скап («капіж»), скрут («поворотна подушка передньої частини воза»), фастка («мишоловка»), хойданка («гойдалка»), хороми («сіни»).
Фольклор ред.
Легенди, записані в Горошові:
- Як виникло наше село Горошова [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гандзелів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Микитова яма [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Золотий дзвін [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Кричунка [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Ремізія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Семенів яр [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- сотник УПА Б. Никорчук
- доктор медичних наук, громадський діяч у Канаді Д. Ціпивник
- етнограф, фольклорист Яківчук Авксентій Федорович (1926—2006)
Проживали, перебували ред.
- Макух Іван — український галицький державний, переховувався у своєї дочки під час «перших совітів».
Світлини ред.
-
Горошова 1937
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Микола Шот. Горошова маланкує, по-народному жартує // Урядовий кур'єр, 14.01.2011[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Андрій Янович. Вертоліт Януковича зробили з триколісного мотоцикла // Газета по-українськи, №1159, 18.01.2011
- ↑ Наталя Дмитренко. «Не мніть яйця, будь ласка!» — кричало ряджене «курча» на Маланка-фесті на Тернопільщині // Україна молода, №18, 4.02.2011. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2011.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, № 3452 (лат.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 28. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
У Вікісловнику є сторінка Горошова. |
Література ред.
- А.Яківчук. Між трьома островами, 2005
- А.Яківчук. Пісні з наддністрянського села, 2008
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.