Горошова

село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області.

Горошова́ — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської области .

село Горошова
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Мельнице-Подільська селищна громада
Рада Горошівська сільська рада
Основні дані
Населення 1 891
Територія 5.679 км²
Густота населення 332.98 осіб/км²
Поштовий індекс 48756
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д. / 48.54500; 26.10417Координати: 48°32′42″ пн. ш. 26°06′15″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 26.10417° сх. д. / 48.54500; 26.10417
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Іване-Пусте
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 48756, с. Горошова
Сільський голова Затолочна Марія Васильівна
Карта
Горошова. Карта розташування: Україна
Горошова
Горошова
Горошова. Карта розташування: Тернопільська область
Горошова
Горошова
Мапа

CMNS: Горошова у Вікісховищі

Розташоване на півдні району, над річкою Дністер.

Поштове відділення.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади  [1]

Населення — 1936 осіб (2003).

На початку січня в Горошовій регулярно відбуваються театралізовані фестивалі Маланок. Учасники — представники різних регіонів України та зарубіжжя.[2],[3],[4]

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на відстані 382 км від Києва, 118 км — від обласного центру міста Тернополя та 28 км від міста Борщів.

Сусідні населені пункти:

КліматРедагувати

Для села характерний помірно континентальний клімат. Горошова розташована у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Горошової
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C −0,6 1,2 6,6 15,1 20,8 23,8 24,8 24,3 20,4 14,2 6,8 1,8
Середня температура, °C −4,1 −2,3 2,4 9,6 15,1 18,4 19,6 18,9 15,0 9,4 3,5 −1,2
Середній мінімум, °C −7,6 −5,8 −1,8 4,2 9,5 13,0 14,4 13,5 9,7 4,6 0,3 −4,2
Норма опадів, мм 31 30 32 53 73 98 96 61 52 34 34 36
Джерело: http://en.climate-data.org/location/266227/

ІсторіяРедагувати

Поблизу Горошови виявлено плитове поховання доби бронзи.

Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду[5].

Перша писемна згадка — 1785, згідно з написом на фундаменті старої церкви.

Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», кооператив.

1930 — внаслідок пожежі згоріли будівлі на двох вулицях.

1942 і 1964 — Горошову підтопили води Дністра.

Навіть за радянських часів, незважаючи на заборону, мешканці села щорічно в ніч проти 14 січня організовували походи Маланок.

До 2015 центр Горошівської сільської ради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[6].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1889 осіб, з яких 871 чоловік та 1018 жінок[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1871 особа[8].

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 99,95 %
білоруська 0,05 %

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І-III ступенів, бібліотека, амбулаторія, дошкільний навчальний заклад "Вишиваночка"

Культові спорудиРедагувати

Церкви:

Пам'ятникиРедагувати

 
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968)
  • Т.Шевченку (1991).

Встановлено пам'ятні хрести:

Насипано могилу землякам, загиблим у І Світовій війні, та символічну могилу «Борцям за волю України» (1990).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Погруддя — карбована мідь, постамент — цегла, бетон.

Скульптура — 0,8 м, постамент — 1,6х0,8х0,8 м, площа — 0,0003 га.[10][11]

НаселенняРедагувати

Мовні особливостіРедагувати

Село належить до терену поширення наддністрянського (опільського) говору.

До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова, вживані у Горошовій: бабциска («баба», фамільярне), барабуля («картопля»), барабулянка («картоплиння; бадилля картоплі»), без («бузок»), бичиско («держак батога»), біль («білий гриб; біляк»), блішівка («бляшаний кухоль, чашка»), бузьок («лелека»), ватра («дно в печі»), гладущик («глечик»), головка («маточина; середня частина колеса»), гурбуль («обапіл»), добинька («довбня; колода, на якій рубають дрова»), зілница («бочка для зоління; жлукто»), змолотник («молотник»), капейстра («вуздечка») капкан («пастка для щурів, мишей»), кічка («передня чи задня частина воза»), ковтач («дятел»), корито («ночви»), корса («передня загнута частина полозів»), кочян («качан капусти»), лівак («шульга»), під («горище над хатою»), праник («дерев'яний валок, яким вибивають білизну під час прання»), рибіна («горобина»), рогач («жук-рогач»), сесе («ось це»), скап («капіж»), скрут («поворотна подушка передньої частини воза»), фастка («мишоловка»), хойданка («гойдалка»), хороми («сіни»).

ФольклорРедагувати

Легенди, записані в Горошові:

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

Проживали, перебувалиРедагувати

  • Макух Іван — український галицький державний, переховувався у своєї дочки під час «перших совітів».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. Микола Шот. Горошова маланкує, по-народному жартує // Урядовий кур'єр, 14.01.2011[недоступне посилання з травня 2019]
  3. Андрій Янович. Вертоліт Януковича зробили з триколісного мотоцикла // Газета по-українськи, №1159, 18.01.2011
  4. Наталя Дмитренко. «Не мніть яйця, будь ласка!» — кричало ряджене «курча» на Маланка-фесті на Тернопільщині // Україна молода, №18, 4.02.2011. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 лютого 2011. 
  5. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, № 3452 (лат.)
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  10. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 28. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  11. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

ЛітератураРедагувати