Чорний Потік (Чернівецький район)
Чо́рний Поті́к — село в Україні, у Юрковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Чорний Потік | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Юрковецька сільська громада |
| Облікова картка | село Чорний Потік |
| Основні дані | |
| Населення | 556 |
| Поштовий індекс | 59435 |
| Телефонний код | +380 3737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°33′20″ пн. ш. 26°01′01″ сх. д. / 48.55556° пн. ш. 26.01694° сх. д.Координати: 48°33′20″ пн. ш. 26°01′01″ сх. д. / 48.55556° пн. ш. 26.01694° сх. д. |
| Водойми | Чорний Потік, Білий Потік |
| Відстань до обласного центру |
36 км |
| Відстань до районного центру |
16 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Чорний Потік | |
 Чорний Потік | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село розташоване на березі річок Чорний Потік та Білий Потік, у північно-східній частині Чернівецького району Чернівецької області. Межує з селами Онут, Баламутівка, Вікно. До обласного центру – 40 км. Найближча залізнична станція Вікна Буковини розташована за 7 км від села.
Топонім ред.
Назва села походить від річки Чорний Потік, на якій воно розташоване.
Загальні дані ред.
Чорний Потік відоме з 1495 року.
У селі є мурована церква святого Архістратига Михаїла УПЦ (МП), яка була побудована у 1896—1903 роках.
Село поділяється на Горішнє, Загорбне та Денисії.
Основна частина людей працює в сільському господарстві.
Природа ред.
Населення ред.
За переписом 1900 року було 1168 га угідь (з них 1134 га оподатковуваних: 1007 га ріллі, 23 га лук, 55 га садів, 86 га пасовищ і 96 га лісу), був 1 фільварок. Селяни мали 918 га землі, а до панського двору належало 250 га землі. В селі були 300 будинків, православна парафіяльна церква, двокласова народна школа, пост жандармерії, позичкова каса; проживали 1263 особи (13 римокатоликів, 7 грекокатоликів, 1126 православних, і 117 юдеїв; 1131 українців, 15 поляків і 117 «німців», якими записувались євреї), були 93 коні, 241 голова великої рогатої худоби, 385 овець і 389 свиней. А на фільваркових землях були 3 будинки, проживали 24 мешканці (3 римокатолики, 1 греко-католик, 2 вірмено-католики, 6 православних і 12 юдеїв; 6 українців, 12 «німців», 1 румун і 5 поляків), були 16 коней, 60 голів великої рогатої худоби, 111 овець і 2 свині.[1]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 638 осіб, з яких 282 чоловік та 356 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 556 осіб[3].
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,10 % |
| російська | 0,36 % |
| румунська | 0,36 % |
Найпоширеніші прізвища в селі: Самборські, Прокопці, Гнатюки, Миколайчуки, Боднаруки, Кіндрат, Білоус, Василинчуки та інші.
Уродженці ред.
- Мирослав Кіндзірський — український віськовик, організаційний референт Буковинського обласного проводу ОУНР.
Інфраструктура ред.
У селі функціонує школа та сільський клуб, є крамниця.
Примітки ред.
- ↑ Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |