Шоломинь

село в Пустомитівському районі Львівської області України

Шоломинь (інша назва — Шоломия) — село в Україні, у Давидівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Населення становить 793 особи.

село Шоломинь
Герб Шоломиня Прапор Шоломиня
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060090230010616
Облікова картка Шоломинь 
Основні дані
Засноване 1486
Населення 793
Площа 1,31 км²
Густота населення 605,34 осіб/км²
Поштовий індекс 81158[1]
Телефонний код +380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д. / 49.73889; 24.18889Координати: 49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д. / 49.73889; 24.18889
Середня висота
над рівнем моря
263 м[3]
Водойми річка Горожанка
Місцева влада
Адреса ради 81156, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород
Карта
Шоломинь. Карта розташування: Україна
Шоломинь
Шоломинь
Шоломинь. Карта розташування: Львівська область
Шоломинь
Шоломинь
Мапа
Мапа

CMNS: Шоломинь у Вікісховищі

Географія ред.

Селом тече річка Горожанка.

Символіка ред.

Герб: У синьому полі золоте колесо з воза, з боків і знизу від нього 3 срібні стоси солі, у золотій частині три сині шоломи.

Герб і прапор села Шоломинь затверджено рішенням Звенигородської сільської ради №58 від 22 липня 2003 року. Автор проекту — А. Гречило.

Символи підкреслюють історичне значення поселення як центру солеваріння (топки) та торгівлі (колесо). Три шоломи асоціюються з назвою села (тому герб є промовистим) та позначають його розміщення поблизу княжого Звенигорода.

Історія ред.

Перша згадка про село належить до XV століття і датується 29 січня 1486 року В документі йдеться про те, що краківський воєвода Ян Амор Юніор з відомого в Польському Королівстві роду Тарновських, дарує корчму римо-католицькому костелу в Старому Селі[4]. Щонайменше, вже у 1515 році (за податковим реєстром) Шоломия належала сину цього магната, теж Яну–Амору. У 1553 році село як шлюбний посаг в складі старосільських маєтків перейшло у власність іншого відомого магната і князя Великого князівства Литовського Костянтина–Василя Острозького, який одружився з Софією Тарновською. Згодом селом володіли пани Заславські, нащадки з роду Острозьких[5].

Станом на 1578 рік в селі проживали 13 сімей загородників та 10 комірників, але про повнонадільних селян-кметів не зазначено. Натомість уже в реєстрі 1609 року згадано, крім 3 загородників, кметів і 10 халупників[6].

У XVII столітті Шоломия зазнала сильного спустошення внаслідок татарських набігів 1626 та 1629 років і, зокрема, у 1648 році, під час Хмельниччини. За реєстром 1600 року податок з села становив 23 злотих 18 грош, у 1609 році — 9 злотих 23 гр. (причина невідома), а 1649 року — узагалі 2 злотих[5].

У 1939 році в селі мешкало 940 осіб (810 українців греко-католиків, 55 українців римо-католиків, 30 поляків, 35 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)[7].

Одна із місцевих вулиць, Вишенька, походить від назви однойменного села на Яворівщині, мешканці якого були переселені сюди після створення там військового полігону у 1940 році[8].

У ніч з 10 на 11 червня 1944 року лісовими частинами Армії Крайової чисельністю близько 100-120 осіб було вчинено різанину[pl] в селі, загинуло від дев’яти до кількох десятків селян.

Населення ред.

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 793 особи. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 788 99,37
російська 4 0,50
вірменська 1 0,13

Пам'ятки ред.

У селі є дві церкви — дерев'яна церква святого пророка Іллі, збудована у 1889 році[9] та Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ), а також два цвинтаря. Настоятель парафії — о. Зіновій Завидівський. Крім цього є пам'ятники Тарасу Шевченку та Любі Гайовській.

Соціальна сфера ред.

У селі функціює середня школа І-ІІІ ступенів імені Гайовських, дитячий садок, бібліотека.

Відомі люди ред.

Народилися:

Примітки ред.

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 5 червня 2022. 
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 5 червня 2022. 
  3. Прогноз погоди в с. Шоломинь. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 5 червня 2022. 
  4. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — Львів, 1870. — Т. 3. — S. 249—251, CXXVIII. (пол.)(лат.)
  5. а б Лаба, 1997, с. 8—9.
  6. Лаба, 1997, с. 8.
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 8.
  8. Лаба, 1997, с. 13.
  9. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. — Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. — 1996. — т. 4. — С. 113.
  10. Чорновол, 2010, с. 174.

Джерела ред.

  • Лаба В. Історія села Шоломия. — Львів, 1997. — 72 с.
  • І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.

Посилання ред.