Тарновські гербу Леліва

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тарновські.

Тарно́вські гербу Леліва (пол. Tarnowscy, Tarnowski) — шляхетський магнатський рід. Володів маєтностями в Галичині і Малопольщі. Отримав титул графів 24 грудня 1547 року від імператора Карла V Габсбурга. Гасло роду: «Tendite in astra viri». Поділявся на декілька гілок.

Історія

Один з найстарших, а також надзвичайно потужний і впливовий рід у Польському королівстві XIV, XV та XVI століть. Члени сім'ї 10 разів були краківськими воєводами, 6 разів займали посаду краківського каштеляна.

Найдавніший відомий предок Тарновських — краківський воєвода Спицімір Лелівіта (або Спитек (Спитко) з Мельштина). Його вважають протопластом родів Тарновських, Ярославських та Мельштинських. Його син Рафал з Тарнова і Ярослава вважається засновником роду Тарновських. Інший син — Ян з Мельштина — засновник роду Мельштинських. Саме Спицімір Лелівіта розпочав використовувати герб Леліва, який став родовим для Тарновських та Мельштинських.

Прізвище роду походить від першого міста роду — Тарнова. 7 березня 1330 р. Спицімір Лелівіта отримав королівський привілей (від Владислава І Локетка) на село Великий Тарнів. Вже наступного року був збудований мурований замок, який став родовою резиденцією, центром їхніх володінь. У Тарнові, також в Мельштині (1340 р.), Спицімір побудував два оборонні замки.

Найвідоміші міста засновані Тарновськими — Тарнів, Тарнобжег і Тарногруд, також Тернопіль (до 1944 року Тарнополь). Деякі представники родини Тарновських були поховані в монастирі отців Домініканів у Тарнобжезі.