Леліва (герб)

Леліва (пол. Leliwa) — шляхетський герб. Вперше згадується у документах 1324 року.

Леліва • Leliwa
Деталі
Затверджений	1324
Девіз	Tendite in astra viri
Використання	830 родів з Білорусі, Литви, Польщі та України

Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Леліва були офіційно закріпленні за представниками литовсько-руської (української) шляхти, та відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського. За умовами Унії цей герб польські шляхтичі Ян Тарновський та Ядвіга з Леженєц передали в користування роду старости Віленського Монивида.

Пізніше герб використовували 830 родів з Білорусі, Литви, Польщі та України, зокрема Абрамовичі, Глебовичі, Добрянські, Дорогостайські, Єльці, Заберезинські, Заглинські, Маниведовичі, Олехновичі, Пілецькі, Сенявські, Сташкевичі, Тарновські, Тишкевичі, Чапські.

В Україні герб виступав як основа або елемент гербів міст Тернополя (герб Тарновських), Копайгорода (герб М'ясковських), Гранова, Завалова, Миколаєва на Поділлі (герб Синявських).

Опис

Герб має у синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована золота 6-променева зірка. У клейноді хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і зірку. Намет щита синій, підбитий золотом.

Існують варіанти герба:

• з червоним полем;
• зі стрілою, яка виходить вгору із зірки або входить згори у півмісяць;
• з хрестом над зіркою або під півмісяцем;
• з місяцем рогами вниз, під ним зірка;
• у клейноді три страусині пера;
• та інші.

Роди

• Ґолуховські
• Сенявські
• Сташкевичі
• Стрийковські гербу Леліва (пол. Stryjkowski herbu Leliwa)
• Тарновські
• Тишкевичі

Територіальна геральдика

• Стрикув

Цікавинки

• Герб тотожний ранньому гербу Хорватії.
• Гербом Леліва користувалися представники роду Сопліци з поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш»^{[джерело?]}.

Посилання

• Герби білоруської шляхти Герб Леліва і його носії (рос.)
• Польські та пов'язані з Польщею гербовники: Herbarze-1, Herbarze-2
• Українська геральдика
• Історія Пінська