Відкрити головне меню

Коморники, комірники (лат. inquilinus) — категорія найбідніших селян в Україні XV—XVIII ст., які не мали власної землі та житла і наймитували у фільварку або в заможних селян (кметів або загородників), від яких отримували хату (комору) в обмін на пішу панщину та сплату грошового податку. У містах комірниками називали позбавлених власності бідних міщан.

Податкові реєстри розрізняли коморників з тягловою худобою (лат. cum pecus) та без неї (лат. pauper). Часто коморниками були члени сім’ї, наприклад син з дружиною і дітьми.

Джерела та літератураРедагувати

Див. такожРедагувати