Відкрити головне меню

Загоро́дники (лат. hortulanus) — порівняно вільна категорія збіднілого населення в Україні, Білорусі та Польщі XIVXVII ст.ст.

Діставали від землевласників право освоювати цілинні землі за межами орних ділянок, за що звільнялися на 10 років від феодальної ренти. Перебування в такому статусі понад 10 років, як правило, перетворювало загородників на кріпаків.

Із розвитком товарно-грошових відносин загородники як соціальна група поступово зникають.

Див. такожРедагувати

Джерела та літератураРедагувати