Слободян Василь Михайлович

український історик архітектури та краєзнавець

Васи́ль Миха́йлович Слободя́н (нар. 28 вересня 1951, м. Львів) — український історик архітектури, краєзнавець, кандидат історичних наук (2006). Лавреат премії імені Дмитра Яворницького (2010)[3][4].

Василь Слободян
Василь Михайлович Слободян
Народився28 вересня 1951(1951-09-28) (73 роки) або 1951[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, краєзнавець, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія архітектури[2], сакральна архітектура[2] і краєзнавча літератураd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка» Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Життєпис

ред.

Василь Слободян народився 28 вересня 1951 року в місті Львові.

Закінчив Львівський політехнічний інститут (1973). Від 1990 року в Українському регіональному спеціалізованому науково-реставраційному інституті «Укрзахідпроектреставрація»: інженер-конструктор електронних систем; упорядник та головний редактор «Вісника інституту „Укрзахідпроектреставрація“» (1993—2009); керівник видавничого відділу, нині — провідний науковий спеціаліст[5][6].

Доробок

ред.

Від 1988 року проводить історичні дослідження, зокрема сакрального будівництва в Україні й на її етнічних землях за кордоном країни[7][8][4].

Автор понад 120 наукових праць із історії архітектури. Опрацював і опублікував біографії українських архітекторів Романа Грицая, Олександра Лушпинського та Василя Нагірного[9].

Монографії:

  • «Церкви українців Румунії» (1994)[10];
  • «Холмщина і Підляшшя» (1997, співавтор)[11];
  • «Синагоги України» (1998)[12];
  • «Жовківщина: історико-архітектурні описи церков» (1998)[13];
  • «Церкви України: Перемиська єпархія» (1998)[14];
  • «Українські церкви Бродівського району» (2000, співавтор)[15];
  • «Церкви Турківського району» (2003)[16];
  • «Храми Рогатинщини» (2004)[17];
  • «Церкви Холмської єпархії» (2005)[18];
  • «100 церков Нагірних» (2 частини, 2013—2015, співавтор)[19];
  • «Історія церков села Добряни» (2014)[20];
  • «Історія Устя Зеленого та його церков» (2018)[21];
  • «Українські дерев'яні церкви в рисунках Антона Вариводи» (2020)[22];
  • «Атлас українських історичних міст» (2020, співавтор)[23].

У 2006 році захистив кандидатську дисертацію «Церкви Холмської єпархії XIII—XX ст.» у спеціалізованій вченій раді Львівського національного університету імені Івана Франка[24].

Був представником України у спільній комісії з включення українських дерев'яних церков до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У складі колективу дослідників розробляв історичну основу для відтворення архітектурно-етнографічного ансамблю Запорізької Січі на Хортиці[4].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. Василь Слободян — лауреат краєзнавчої премії імені Д. Яворницького за 2010 рік. Національна спілка краєзнавців України. 8 листопада 2010.
  4. а б в Л. Жукова (8 листопада 2010). Найкращому краєзнавцю України вручено ювілейну премію імені Дмитра Яворницького. Укрінформ. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020.
  5. Світлана Корженко (16 липня 2023). Занесені до списку ЮНЕСКО дерев'яні церкви «чекають» на гроші від держави. Gazeta.ua.
  6. Оксана Мельник (27 липня 2013). Неповторність і дух дерев’яних церков. Урядовий кур'єр.
  7. Галина Терещук (24 травня 2012). За 20 років Україна може втратити унікальні дерев'яні церкви. Радіо Свобода.
  8. Ілько Лемко (11 листопада 2009). Василь Слободян: «У сакральному будівництві перервали традицію». Поступ. Архів оригіналу за 2 листопада 2021.
  9. У Науково-технічній бібліотеці Львівської політехніки вшанували Василя Нагірного. НУ «Львівська політехніка». 31 березня 2023.
  10. Слободян В. Церкви українців Румунії: південна Буковина, Задунав'я, Банат, Марморощина. — Львів: Стрім, 1994. — 112 с.
  11. Борисенко В., Вишневська Г., Гаврилюк Ю., Головатюк В., Ігнатюк І., Кара-Васильєва Т., Карабович К., Карабович Т., Конєва Я., Крип'якевич І., Купріянович Г., Лесів М., Назарук В., Радович Р., Рижик Є., Сергійчук В., Слободян, В. Холмщина і Підляшшя: іст.-етногр. дослідж.: монографія / НАН України, Ін-т нац. відносин і політології, Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. — Київ: Родовід, 1997. — 383 с.
  12. Слободян В. Синагоги України. — Львів: Центр Європи, 1998. — 180 с.
  13. Слободян В. Жовківщина: історико-архітектурні описи церков. — Жовква, 1998. — 186 с.
  14. Слободян, В. Церкви України: Перемиська єпархія. — Львів, 1998. — 863 с.
  15. Слободян В., Івасейко С., Вуйцик, В. Українські церкви Бродівського району. — Львів: Місіонер, 2000. — Т. 1. — 192 с. — (Українські церкви Львівщини).
  16. Слободян В. Церкви Турківського району. Ілюстрований каталог. — Львів, 2003. — 200 с.
  17. Слободян В. Храми Рогатинщини. — Львів: Логос, 2004. — 251 с.
  18. Слободян В. Церкви Холмської єпархії. — Львів, 2005. — 558 с. — ISBN 9667155935.
  19. Лев Х., Слободян В., Філевич Н. 100 церков Нагірних (у 2 частинах). — Львів, 2013—2015.
  20. Слободян В. Історія церков села Добряни. — Дрогобич: Коло, 2014. — 100 с. — ISBN 978-617-642-151-1.
  21. Слободян В. Історія Устя Зеленого та його церков. — Львів: Растр-7, 2018. — 147 с.
  22. Слободян В. Українські дерев'яні церкви в рисунках Антона Вариводи. — Видавництво Українського Католицького Університету, 2020. — 312 с.
  23. Сілаєв О., Рибчинський О., Капраль М., Слободян В. Атлас українських історичних міст. — Львів, 2020. — Т. Том 4: Жидачів. — 44 с. — ISBN 978-966-02-9124-9. (співавтори — Олександр Сілаєв, Олег Рибчинський, Мирон Капраль)
  24. Слободян Василь Михайлович. irbis-nbuv.gov.ua. Науковці України, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Процитовано 8 жовтня 2020.

Джерела

ред.

Посилання

ред.