Седнівка

село в Устинівському районі Кіровоградської області (Україна)

Се́днівка — село в Україні, Устинівського району Кіровоградської області. Населення становить 694 особи. Орган місцевого самоврядування — Седнівська сільська рада.

село Седнівка
Село Седнівка
Село Седнівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Устинівський район
Рада Седнівська сільська рада
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1795
Населення 694
Поштовий індекс 28620
Географічні дані
Географічні координати 47°58′12″ пн. ш. 32°26′28″ сх. д. / 47.97000° пн. ш. 32.44111° сх. д. / 47.97000; 32.44111Координати: 47°58′12″ пн. ш. 32°26′28″ сх. д. / 47.97000° пн. ш. 32.44111° сх. д. / 47.97000; 32.44111
Середня висота
над рівнем моря
63 м
Водойми р. Інгул
Відстань до
обласного центру
80 км
Відстань до
районного центру
7 км
Найближча залізнична станція Долинська(станція)
Відстань до
залізничної станції
40 км
Місцева влада
Адреса ради 28620, Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Седнівка
Сільський голова Постоленко Сергій Григорович
Карта
Седнівка. Карта розташування: Україна
Седнівка
Седнівка
Седнівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Седнівка
Седнівка
Мапа

CMNS: Седнівка у Вікісховищі

Мости через річку Інгул

Дістатися до населеного пункту можна шосейним шляхом з районного центру смт Устинівка на південь до м. Бобринець. Седнівка розташована по обидва боки Інгулу. Через річку збудовані два мости — часів нацистської окупації та з 80-х років минулого століття.

ІсторіяРедагувати

Орієнтовно 1795 року поміщик Омелян Іванович Седнєв на невеликому хуторі в долині повноводного Інгулу збудував собі маєток і оселив поблизу своїх кріпаків. Поступово хуторець перетворився на село, яке чумаки, що ходили шляхом через нього до Криму, назвали Седнівкою. Вигідне положення на торговому шляху стало приводом для того, щоб у селі почали організовуватися великі ярмарки. А в 40-х рр. ХІХ ст. воно було віднесено до розряду торгових містечок. У 1884 році в ньому відкрита церковно-приходська школа[1].

У кінці 1919 року в Седнівці розпочалась тривала радянська окупація.

1923 рік відзначився утворенням ТСОЗ «Радробітник», на його базі в 1932 році було утворено колгосп « Комунар», який у 1952 році перейменували у колгосп імені Карла Маркса, що припинив своє існування після розпаювання земель.

У Седнівці існувала Свято-Ільїнська церква[2], але у 1933 році її зруйнували. На початку 30-х рр. у селі створили механіко-тракторну станцію (МТС), яку ліквідували у 1958 році, проте на її базі почала своє функціонування районна технічна станція (Райсільгосптехніка), вона діяла до 1990 року.

На даний момент на території Седнівської сільської ради діє приватне сільськогосподарське підприємство «Седнівське»

 
Седнівська ЗШ І-ІІІ ступенів

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 797 осіб, з яких 362 чоловіки та 435 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 687 осіб.[4]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 96,21 %
молдовська 1,02 %
вірменська 0,73 %
російська 0,73 %
білоруська 0,29 %
інші 1,02 %

ІнфраструктураРедагувати

 
Дитячий садок — стара школа

На території села знаходяться: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок, сільська рада, 3 магазини, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, будинок культури.

Археологічні знахідкиРедагувати

Неподалік Седнівки в середині ХХ ст. археологи розкопали скіфський курган ІV ст. до н. е., де знайшли посуд доби залізної бронзи та скіфські прикраси. Це дозволяє стверджувати, що територію поблизу нашого села свого часу населяли східно-слов'янські племена уличів. Однак під тиском нападів печенігів, хозарів вони переселилися на захід в межиріччя Південного Бугу та Інгулу.

Відомі особистості СеднівкиРедагувати

Седнівка завжди пишалася своїми мешканцями.

Одними із найшанованіших до цього часу (хоч вони уже і відійшли в інший світ) залишаються: Павло Федорович Вишняк — невтомний трудівник, ветеран Другої світової війни. Був учасником Сталінградської битви, бив ворога на Курській дузі, на просторах Білорусі, нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни, багатьма медалями; Семен Леонтійович Пінзул – талановитий керівник, за часів головування якого (60-70-ті роки ХХст.) колгосп імені Карла Маркса був серед числа мільйонерів, завдяки трудовим досягненням про нього знали в усій Україні.

Село в різні часи славилося на Кіровоградщині сильним педагогічним колективом місцевої школи.

Варто згадати таких освітянРедагувати
 
Будинок культури
  • Литвиненко М. І. (учасник Великої Вітчизняної війни, довгий час пропрацював  завучем школи, вчитель української літератури);
  • Литвиненко К. Ю. (Відмінник народної освіти, вчитель української мови);
  • Кодрул М. М. (Відмінник народної освіти, вчитель фізики);
  • Кодрул О. Ф. (Відмінник народної освіти, вчитель математики);
  • Пустовойченко Т.М. (Відмінник народної освіти, вчитель хімії і біології);
  • Резніченко М. С. (більше 20 років керував школою, спеціаліст вищої категорії, вчитель математики);
  • Резніченко А. Ф. (учитель-методист, вчитель російської мови, світової літератури);
  • Ступка Л. А. (старший учитель, вчитель німецької мови);
  • Чередніченко В. В. (Відмінник освіти України, вчитель історії з 55-річним стажем);
  • Вербова А. М. (Заслужений учитель України, вчитель української мови та літератури);
  • Коваленко О. М. (Заслужений учитель України, вчитель музики).
 
Сільська рада
Седнівка — мала батьківщина дляРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Інгульський степ. Збірник / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2019. – с. 58.
  2. Історичний календар Кіровоградщини на 2017 рік. Люди. Події. Факти. by Oleh Volokhin - Issuu. issuu.com (англ.). Процитовано 20 січня 2022. 
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Шпирко Оксана Леонідівна – Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка (укр.). Процитовано 20 січня 2022. 

ПосиланняРедагувати