Летик Максим Григорович

український військовослужбовець

Летик Максим Григорович (14 грудня 1989, Карабутове — 18 квітня 2023, Часів Яр) — український військовий, кулеметник 80 окремої десантно-штурмової бригади.

Летик Максим Григорович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 14 грудня 1989(1989-12-14)
Карабутове, Конотопський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 квітня 2023(2023-04-18) (33 роки)
Часів Яр
Поховання Обмачів
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  ДШВ
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія ред.

Народився 14 грудня 1989, в с. Карабутове, Конотопського району, Сумської області. У 1996 році розпочав навчання у місцевій загальноосвітній школі, яку закінчив у 2007 році. Навчався у Державному професійно-навчальному закладі в місті Конотоп за спеціальністю «електрогазозварювальник», певний час працював на будівництві у Києві. Останні шість років Максим разом з дружиною та двома дітьми проживав у селі Обмачів на Чернігівщині.

Після повномасштабного вторгнення рф чоловік 27 грудня 2022 року потрапив до лав Збройних Сил України. Служив кулеметником 2-ї роти 5-го батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[1][2][3].

Загинув під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр Донецької області. Під час штурму ворожих позицій росіяни обстріляли українських захисників із артилерії. Похований у селі Обмачів, Батуринської громади.

Нагороди ред.

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (21 червня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[4]

Примітки ред.

  1. Із двома захисниками прощались у громадах Чернігівщини: загинули на Донеччині. Chernihiv Time (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
  2. Солдат Максим Летик загинув під час штурму ворожих позицій. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 9 січня 2024.
  3. Білоус, Світлана (21 квітня 2023). На Чернігівщині прощалися із двома бійцями, які загинули за Незалежність. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 9 січня 2024.
  4. Указ президента України №345/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 червня 2023.