Бєлошицький Ігор Анатолійович
І́гор Анато́лійович Бєлоши́цький (нар. 18 вересня 1988, Київ — пом. 12 грудня 2014, Павлопіль) — молодший сержант, Міністерство внутрішніх справ України, вояк полку «Азов», учасник російсько-української війни. Наказом міністра внутрішніх справ Ігорю Бєлошицькому посмертно присвоїли звання лейтенант[1]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
| Бєлошицький Ігор Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
18 вересня 1988 Київ | |
| Смерть |
12 грудня 2014 (26 років) Павлопіль | |
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | |
| Псевдо | «Белаз» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Бєлошицький Ігор народився 8 вересня 1988 року в Києві.
З вересня 2014-го на військовій службі, міліціонер, окремий загін спеціального призначення «Азов».
12 грудня 2014-го в околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники Збройних сил України виявила та знешкодила снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Автомобіль, у якому рухався Бєлошицький, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тоді ж загинув Ігор Сливка-«Тихий»[2].
Вдома лишилася мама. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі Києва.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- 18 жовтня 2018 року на фасаді гімназії № 32 м. Києва, де навчався Ігор, йому була відкрита меморіальна дошка[4].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 12 грудня[5][6].
Примітки ред.
- ↑ У Києві попрощались із загиблим бійцем полку «Азов». Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ Біля Павлополя бійці «Азову» потрапили у засідку. Загинули двоє, трьох поранено. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 9 квітня 2015 року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Герої не вмирають! Відкрито меморіальну дошку випускнику гімназії №32 "Успіх", лейтенанту міліції Бєлошицькому Ігорю Анатолійовичу. don.kyivcity.gov.ua. Департамент освіти і науки Києва. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 12 грудня на YouTube
Посилання ред.
- Белошицький Ігор Анатолійович [Архівовано 12 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |