Відкрити головне меню

Рожков Дмитро Анатолійович

Дмитро́ Анато́лійович Рожко́в (10 червня 1979(19790610), Котовськ, Одеська область, Українська РСР — 5 вересня 2014, Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України, кулеметник, боєць розвідгрупи (24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»), позивний «Димок».

Рожков Дмитро Анатолійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Рожков Дмитро Анатолійович.jpg
Загальна інформація
Народження 10 червня 1979(1979-06-10)
Котовськ, Одеська область, УРСР
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (35 років)
Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо «Димок»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Aidar battalion patch.png
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

ЖиттєписРедагувати

Син військового, закінчив котовську гімназію.

Активний учасник Революції Гідності; добирався до Києва електричками, був у 12-й сотні Самооборони Майдану. Під час подій у Києві зазнав поранення, після лікування у Львові одразу поїхав на фронт.

Брав участь у боях за Щастя і Металіст під Луганськом. Поблизу Лутугине був поранений, лікувався у Харкові та Рівненському гспіталі, не долікувавши ноги, вирушив на передову. Завернули на реабілітацію, в кінці серпня повернувся до частини.

Загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Був похований 1 жовтня в Старобільську як невідомий Герой. Імена загиблих айдарівців назвав їх бойовий товариш.

В лютому 2015-го експертиза ДНК підтвердила, що він загинув та похований під Старобільськом як невідомий Герой.

Матері Воїна видали свідоцтво про смерть.

Нагороди та вшануванняРедагувати

ДжерелаРедагувати