Кумецький Віктор Володимирович

український військовик (1973-2014)

Ві́ктор Володи́мирович Куме́цький (11 лютого 1973(19730211), Луцьк, Українська РСР — 5 вересня 2014, Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна) — український військовик, учасник війни на сході України, старший сержант Збройних сил України.

Кумецький Віктор Володимирович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 11 лютого 1973(1973-02-11)
Луцьк, УРСР
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (41 рік)
Весела Гора, Слов'яносербський район, Луганська область, Україна
Поховання Луцьк
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Війни / битви Війна на сході України
Бої за Щастя
Засідка під Веселою Горою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Короткий життєпис ред.

Навчався у Луцькій спеціалізованій школі № 1, котру закінчив 1990 року. Працював водієм у «Максим-таксі». Одним з перших пішов добровольцем захищати Батьківщину, пізніше, вже на Луганщині, оформив мобілізацію через Сватівський військкомат. Боєць розвідгрупи 2-ї роти «Захід», батальйон «Айдар»; псевдо «Кум».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Віктор вважався зниклим безвісти. Був похований як невідомий солдат в селі Чмирівка. В серпні 2015 року експертиза ДНК підтвердила, що Віктор загинув і похований під Старобільськом як невідомий Герой. 23 вересня 2015 року воїна перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища Луцька у селі Гаразджа.

По смерті залишилися дружина та двоє дітей, 13 і 17 років.

Нагороди та вшанування ред.

  • Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[2].
  • Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[3].

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 13 червня 2017 року № 161/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. а б Почесний громадянин міста Луцька. lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  3. Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.

Джерела ред.