Відкрити головне меню

Городи́ще — село в Україні, у Високівській сільській територіальній громаді Черняхівського району Житомирської області.

село Городище
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Черняхівський район
Громада Високівська сільська громада
Код КОАТУУ 1825682601
Основні дані
Засноване 1623
Населення 526
Площа 1,57 км²
Густота населення 335,03 осіб/км²
Поштовий індекс 12347
Телефонний код +380 4134
Географічні дані
Географічні координати 50°20′32″ пн. ш. 28°49′08″ сх. д. / 50.34222° пн. ш. 28.81889° сх. д. / 50.34222; 28.81889Координати: 50°20′32″ пн. ш. 28°49′08″ сх. д. / 50.34222° пн. ш. 28.81889° сх. д. / 50.34222; 28.81889
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Місцева влада
Адреса ради 12347, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Городище, вул.Миру,1 , тел. 9-31-42
Карта
Городище. Карта розташування: Україна
Городище
Городище
Городище. Карта розташування: Житомирська область
Городище
Городище
Мапа

ГеографіяРедагувати

Село розташоване за 18 км на південь від районного центру Черняхів та за 17 км на північний схід від обласного центру Житомира, та за 6 км від автомагістралі Житомир-Київ.

НаселенняРедагувати

В селі проживає 526 жителів. Це переважно українці.

ІсторіяРедагувати

Перші згадкиРедагувати

Походить село Городище від стародавньої фортеці — Вали, про що свідчать матеріали обласного краєзнавчого музею.

Біля села на лівому березі річки Свинолужки, виявлено стоянку людей раннього палеоліту, яка свідчить, що на цій території людина жила вже сто тисяч років тому. Знахідки кам'яних виробів свідчать про те, що вже в кам'яну добу люди нашого краю виробляли такі цінні і потрібні речі: кам'яні сокири, кам'яні молотки, кам'яні стріли тощо.

На південній стороні села, на правому березі річки, височіє стародавня фортеця, яка в історичній літературі іменується як Вали. Село Городище під цією назвою відоме з XVI століття.

XVIII—XIX століттяРедагувати

В XVIII столітті в селі з'явилися німецькі колоністи, які побудували поселення і назвали його Карлівкою. Навколишні жителі називали їх Городищанами.

Колоністи в 1893 році в своєму населеному пункті відкрили національну школу, де один вчитель навчав 30 учнів. В XIX столітті в селі споруджено церкву, яку спалили під час відступу гітлерівські війська за часів Другої світової. У 1906 році колонія Черняхівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 15 верст, від волості 16. Дворів 33, мешканців 203[1].

Село за часів Другої світової війниРедагувати

У Другій світовій війні брало участь 165 жителів села, з них загинуло 88, 70 нагороджено бойовими орденами і медалями. За визволення села Городищ загинуло 19 бійців Червоної армії. На братській могилі на їх честь встановлено пам'ятник з прізвищами тих, хто не повернувся з війни.

Під час відступу німецьких військ колоністи виїхали разом з ними і Городище, як поселення, лишилося суто українським.

Післявоєнні часиРедагувати

В 1980-ті роки в селі було 288 дворів, де проживало 859 чоловік. Тут розміщувалась на той час центральна садиба колгоспу «Світанок», який мав 1138 га с/г угідь, в тому числі 918 орної землі. Напрям господарства був льонарсько-картоплярський і молочно-м'ясний. Багато з колгоспників були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

У селі працювала восьмирічна школа, де 10 вчителів навчало 147 учнів, Будинок культури на 250 місць, дві бібліотеки з книжковим фондом 11,5 тис. примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, сільмаг. Радянська влада встановлена на початку 1919 року, а вже в 1920 році — комнезам. Першим головою сільради був Гриневич. Колгосп був організований у квітні 1931 року під назвою «Третій вирішальний».

Ось, що писали працівники сільської Ради в 1977 році: «виконком сільської Ради разом з правлінням колгоспу немало уваги приділяють тому, щоб село стало населеним пунктом високої культури, високопродуктивної праці та зразкового громадського порядку… Все нові і нові будинки зростають у зелені сільських садів. Майже кожна сім'я має в своєму користуванні телевізор, газову установку, інші електроприлади. Збільшується і кількість дворів, які мають у своєму користуванні легкові автомобілі та мотоцикли. В селі прокладено 5 км асфальтованих шляхів».

Після Чорнобильської аварії 1986 року село було визнано не постраждалим від радіації і в ньому почалося будівництво нової вулиці будівель для переселенців з Чорнобиля.

Престольне свято в селі Городище в день святого Юрія — 6 травня.

Відомі мешканціРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати