Житомирська стоянка

Житомирська стоянка — археологічна пам'ятка, стоянка-майстерня відкритого типу. Розташована на околиці села Городище Черняхівського району Житомирської області. Її відкрив і дослідив В.Місяць (1959). Археологічний матеріал відкладався тут у проміжок часу від пізнього рису до раннього в'юрму. Крем'яна колекція налічує близько 6 тис. виробів, вкритих патиною різної щільності. За цим критерієм тут можуть бути виділені такі три комплекси — один пізньоашельський і два мустьєрських. Загальною їхньою рисою є високий індекс двобічної обробки знарядь та їх макролітичні розміри. В типології виробів між комплексами відчутні відміни еволюційного характеру: ашельські типи знарядь витісняються мустьєрськими, удосконалюються їхні форми, помітнішою стає спеціалізація. Техніка розщеплення типова для раннього палеоліту: безсистемна й радіальна, хоча є й леваллуазькі форми. Всі три комплекси генетично пов'язані між собою і належать до індустрій так званого східного мікоку.

Література

• Месяц В. А. Житомирская раннепалеолитическая стоянка. «Краткие сообщения Института археологии АН УССР», 1962, вып. 12;
• Кухарчук Ю. В. Ашельский комплекс Житомирской стоянки. В кн.: Раннепалеолитические комплексы Евразии. Новосибирск, 1992;
• Кухарчук Ю. В. Мустьерские комплексы Житомирской стоянки и их соотношение с индустрией Рихты. «Археологический альманах», Донецк, 1995, № 4.

Джерела

• Ю. В. Кухарчук. Житомирська стоянка [Архівовано 4 квітня 2013 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
• Ю. В. Кухарчук. Житомирська стоянка [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.