Кобзівка

село в Харківській області, Україна

Ко́бзівка — село в Україні, у Красноградському районі Харківської області. Населення становить 651 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кобзівська сільська рада. Герб села є промовистим.

село Кобзівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Красноградський район
Рада Кобзівська сільська рада
Облікова картка Кобзівка 
Основні дані
Засноване 1883
Населення 651
Площа 2,219 км²
Густота населення 293,38 осіб/км²
Поштовий індекс 63361
Телефонний код +380 5744
Географічні дані
Географічні координати 49°13′15″ пн. ш. 35°34′27″ сх. д. / 49.22083° пн. ш. 35.57417° сх. д. / 49.22083; 35.57417Координати: 49°13′15″ пн. ш. 35°34′27″ сх. д. / 49.22083° пн. ш. 35.57417° сх. д. / 49.22083; 35.57417
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Місцева влада
Адреса ради 63361, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Кобзівка, вул. Шевченка
Сільський голова Лугова Людмила Миколаївна
Карта
Кобзівка. Карта розташування: Україна
Кобзівка
Кобзівка
Кобзівка. Карта розташування: Харківська область
Кобзівка
Кобзівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село Кобзівка розташоване на березі Кобзівського водосховища, що на річці Вошива. Нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Одрадівка, на відстані 2 км розташоване село Кобзівка Друга.

На відстані 4 км проходить автомобільна дорога М18 (E105).

Історія ред.

Село Кобзівка засноване як «зимівники» козаками Запорізької Січі. З 1734 року територія сучасного села Кобзівка входила до складу земель Самарської паланки, а з 1768 року - Орельської паланки Запорізької Січі. У 1780 році на території сучасного села сімейними козаками Полтавського полку було засновано хутір «Землянський». Назву село отримало за прізвищем поміщика Кобозєва, якому були даровані землі.[1]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 142 жителі села[2].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 521 особа, з яких 237 чоловіків та 284 жінки[3].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 644 особи[4].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 94,47 %
російська 5,38 %
молдовська 0,15 %

Економіка ред.

  • Молочно-товарна ферма.
  • Приватне аграрно-орендне підприємство «Промінь».

Об'єкти соціальної сфери ред.

  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.

Символіка ред.

 
Герби населених пунктів Красноградського району серед них праворуч, герб села Кобзівка

Герб та прапор ред.

Стилізована золота колодка Ордена Держави звання Героя України, що поділяє гербовий щит на 2 частини, символізує особистий вклад в розвиток населеного пункту, мешканця села — керівника сільськогосподарського підприємства Героя України Гулого Івана Михайловича. Складовими стилізованої золотої колодки Ордена Держави звання Героя України є золоті цеглини, що символізують безпосередній вклад кожного мешканця, як в розвиток поселення, так і особисту участь кожного селянина в економічному розвитку території сільської ради.

Золоте стилізоване зображення кобзи — відображає назву адміністративного центру сільської ради та символізує культурну спадщину її території, яка своїм корінням походе із далекого минулого.

Зображення колосів пшениці є ознакою сільськогосподарської направленості діяльностті жителів сучасної території сільської ради з давніх часів.

Зображення дванадцяти восьмипроміневих зірок відображає факт входження земель Кобзівської сільської ради до території Вольностей Війська Запорізького, та існування на її теренах «зимових» поселень козаків. З 1734 року землі сучасної території Кобзівської сільської ради входили до складу Самарської, а пізніше — Орільської паланок Вольностей Війська Запорізького.

Срібний напис «1781» на картуші герба символізує рік відновлення поселень на сучасній території Кобзівської сільської ради.

Відомі люди ред.

  • Дейнега Сергій Євгенович (1985—2014) — військовослужбовець Луганського прикордонного загону (військова частина 9938) Державної прикордонної служби. Загинув у зоні проведення АТО.

Примітки ред.

  1. Історична довідка | Наталинська громада, Харківська область, Красноградський район. natalynska-gromada.gov.ua (UA) . Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  2. Кобзівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.