Завальний Ігор Юрійович
І́гор Ю́рійович Зава́льний (3 червня 1992 — 3 вересня 2014) — старший солдат Збройних сил України.
Завальний Ігор Юрійович | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
3 червня 1992 Симонівка | |
Смерть |
3 вересня 2014 (22 роки) Побєда (Новоайдарський район) | |
Поховання | Суми | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Ракетні війська і артилерія | |
Формування | ||
Війни / битви | Війна на сході України | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєвий шлях
ред.Закінчив Терешківську ЗОШ, у котрій навчалася й майбутня дружина. Побралися з Оксаною, у пошуках роботи переїздять до Сум. Працював зварювальниким-котельником, завод ім. Фрунзе. Відслужив строкову службу, внутрішні війська, Кіровоград. Мобілізований 24 березня 2014-го, оператор, 1-й взвод, 27-й реактивний артилерійський полк. В липні підрозділ рушив у зону бойових дій.
3 вересня 2014-го загинув під час обстрілу з території Російської Федерації із РСЗВ «Смерч» базового табіру 27-го полку поблизу Старобільська. Ігор був саме в тому бліндажі, у який влучив снаряд. За кілька секунд всі згоріли.
Без Ігоря лишились дружина та донька Єлизавета (народилась у червні 2014-го).
Похований в місті Суми 9 вересня 2014-го.
Нагороди та вшанування
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- у вересні 2015-го в Терешківській ЗОШ відкрито пам'ятну дошку його честі
Джерела
ред.- Завальний Ігор Юрійович [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»