Стасюк Олег Степанович
Оле́г Степа́нович Стасю́к — солдат 42-го окремого мотопіхотного батальйону «Рух Опору» Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
| Стасюк Олег Степанович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 7 грудня 1968 Вільногірськ | |
| Смерть | 24 листопада 2014 (45 років) помер від поранень | |
| Громадянство |  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис
ред.У школі займався боксом, гирьовим спортом, класичною боротьбою. Протягом 1986—1988 років проходив строкову службу в РА, старший сержант.
1994 року закінчив Запорізький машинобудівний інститут (факультет автомобіле- й тракторобудування). 1997 року переїхав з родиною на проживання в село Балабине.
Працював у ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Прогрес“ імені академіка О. Г. Івченка» у лабораторії авіадвигунів при інженерному складі.
Активіст НРУ. Брав участь у Євромайдані.
З лютого 2014 року добивався запису у військкоматі, займалися відновленням Кіровоградської військової частини. З серпня 2014-го — стрілець відділення охорони, 42-й батальйон територіальної оборони «Рух Опору». Зумів вийти з Іловайського котла. Згодом частина перебувала в Дебальцевому.
23 листопада важкопоранений — потрапив під обстріл на мосту в складі колони, що висувалася на передову, перший БТР горів. У другому перебував і Стасюк, оминути не встигли, потрапили під розрив снаряда. 24-го помер у лікарні Артемівська. Без Олега лишилися дружина Ольга, доньки Катерина та Ганна.
Похований в Балабиному.
Нагороди
ред.За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
Джерела
ред.- Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Стасюк Олег Степанович
- Стасюк Олег Степанович [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |