Кітновський Олексій Володимирович

український військовик

Олексі́й Володи́мирович Кітно́вський (22 квітня 1977 — 12 вересня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України.

Олексій Володимирович Кітновський
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження22 квітня 1977(1977-04-22)
Луцьк
Смерть12 вересня 2014(2014-09-12) (37 років)
(помер від поранень)
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

ред.

У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.

Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.

Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.

Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина

Нагороди та вшанування

ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

ред.