Лавріненко Петро Григорович
Петро́ Григо́рович Лавріненко (12 квітня 1979, Харків, Українська РСР — 5 вересня 2014, Маріуполь, Донецька область, Україна) — капітан (посмертно) Національної гвардії України, учасник війни на сході України, командир роти (1-ша бригада оперативного призначення НГУ).
Лавріненко Петро Григорович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 квітня 1979 Харків, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 2014 Маріуполь, Донецька область, Україна |
Поховання | Міське кладовище № 3d |
Alma Mater | Харківський національний університет внутрішніх справ |
Військова служба | |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.На військовій службі з 1997 року. Пройшов шлях від солдата до старшого лейтенанта. Учасник бойових дій у Косово, де був контужений.
Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ[1].
5 вересня 2014 року загинув поблизу Маріуполя Донецької області при виконанні службово-бойового завдання — терористи обстріляли колону українських силовиків. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Олександр Звінник, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.
Похований на Третьому міському кладовищі Харкова[2].
Нагороди
ред.31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Примітки
ред.- ↑ Забута трагедія. Главное™. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
- ↑ Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
Джерела
ред.- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Лавріненко Петро Григорович [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Петро Лавріненко
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |