Раду́шне — селище Криворізького району Дніпропетровської області. Центр Радушненської селищної ради. Початок заселення відбувався ще в середині XIX століття. Офіційно селище засноване в 1930 році. Має статус селища з 2024 року. Населення за переписом 2001 року становило 3366 осіб. Густота 748 осіб/км². Площа селища 4,5 км². Селище газифіковане, телефонізоване.

селище Радушне
Герб Радушного Прапор Радушного
Будинок культури
Будинок культури
Будинок культури
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район Криворізький район
Тер. громада Новопільська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12060250020053088
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засновано 1930
Статус із 2024 року
Площа 4,5 км²
Населення 3 788 (01.01.2022)[1]
Густота 748 осіб/км²;
Поштовий індекс 53081, 53082
Телефонний код +380 564
Географічні координати 47°49′24″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 47.82333° пн. ш. 33.49361° сх. д. / 47.82333; 33.49361
Висота над рівнем моря 103 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Радушна
До райцентру:
 - фізична: км
 - автошляхами: 15 км
До обл. центру:
 - фізична: 130 км
 - автошляхами: 156 км
Селищна влада
Адреса смт Радушне, вул. Нікопольська, 7, 77-11-47
Голова селищної ради Бондаренко Олександр Вікторович
Карта
Радушне. Карта розташування: Україна
Радушне
Радушне
Радушне. Карта розташування: Дніпропетровська область
Радушне
Радушне
Мапа

Радушне у Вікісховищі

Розташування

ред.
 
Залізнична станція Радушна

Селище Радушне розташоване на південному заході області. Межує із південно-східними околицями Кривого Рогу. Входить до складу Криворізького району. Знаходиться за 1.5 км з правого берегу Південного водосховища. Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця, станція Радушна. Найближчі міста та селища: Кривий Ріг (Північний Захід), Миролюбівка, Гречані Поди (Південь), Новий Шлях, Веселе, Нова Зоря (Північний Схід), Нива Трудова, Апостолове (Схід).

Назва

ред.

Селище названо в честь станції «Радушна». Офіційна назва селища — Радушне, однак більшість мешканців називають селище — Радушна.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 3106 92.28%
російська 236 7.01%
білоруська 10 0.30%
румунська 3 0.09%
вірменська 2 0.06%
болгарська 1 0.03%
інші/не вказали 8 0.23%
Усього 3366 100%

Історія

ред.

Заселення селища пов'язане із залізничною станцією. Згідно переказів старожилів станцію збудовано десь в 1878 році. Належало поселення поміщику на прізвище Радушний. Так з'явилася станція, а пізніше — саме селище Радушне. Офіційно ж селище засноване в 1930 році.

В 1958 році селищу Радушне надано статус селища міського типу. З 1966 по 1977 роки, велось активне заселення сімей в нові квартири.

1958 р. — відкриває двері середня школа, першим директором був Соловйов Федір Іванович, 1959 р.- Радушненська амбулаторія, головний лікар — Ніколенко Алла Тимофіївна, будинок культури, бібліотека. Будуються дошкільні заклади «Ромашка», «Івушка», «Рябінка».

З 1965 р. в селищі Радушне у будівлі Будинку культури розміщується селищна рада. Її перший голова — Близнюк Максим Сазонович. Саме при ньому почалося будівництво центральних водопроводів.

З лютого 1972 року по березень 1996 року у селищній раді працює Сільгета Наталія Павлівна. У період її роботи почалися роботи по газифікації селища, відкрито нове приміщення амбулаторії, обладнано медкабінети та кімнати денного стаціонару. У 2005 році 75 років відмітили радушненці з дня заснування підприємства «Кривбаспромводопостачання». На базі колишнього КСП «Радушний» тепер організоване ТОВзІІ «Агросвіт».

На території селища діють дві церкви, одна з них парафії ПЦУ Храм Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться на вул. Центральній, 12-А, та є Дім Молитви. Ансамбль народної пісні «Радушаночка» виборював перші місця на районних фестивалях, нагороджувався грамотами обласної, районної рад.

Постаті

ред.

Школа

ред.

Неофіційна топоніміка

ред.

Мешканці селища вживають такі назви на позначення його частин:

  • Південно-східний район — «Горіхова роща»;
  • Північно-східний район — «Елеватор»;
  • Північно-західний район — «Моноліт»;
  • Південно-східний район — «Канал»
  • Центр — «Перехрестя»;
  • Найпівнічніші райони — «Корея».

Вулиці

ред.

В селищі Радушне перейменували вул. Гайдара — Григорія Гайдара, вул. Дзержинського — Іванова, вул. Жовтнева — Карпенка, вул. Калініна — Вишнева, вул. Чапаєва — Марчука.[3]

Список

  • Барагаєва
  • Квіткова
  • Артеменка
  • Антимонова
  • Богдана Хмельницького
  • Лікарняна
  • Васильця
  • Вишнева
  • Весела
  • Вокзальна
  • Вільна
  • Газовиків
  • Григорія Гайдара
  • Говорова
  • Гожа
  • Дубкова
  • Залізнична
  • Заводська
  • Зелена
  • Іванова
  • Карпенка
  • Клубна
  • Криворізька
  • Кривбасівська
  • Лісна
  • Марчука
  • Матросова
  • Медвицького
  • Мєнделеєва
  • Мічуріна
  • Молодіжна
  • Нікопольська
  • Носкова
  • Підстепна
  • Попова
  • Пушкіна
  • Робітнича
  • Садова
  • Спічака
  • Степова
  • Будівельна
  • Щаслива
  • Транспортна
  • Центральна
  • Цика
  • Шевченка
  • Шкільна
  • Південна
  • 40 років Перемоги
  • 8 Березня

Сучасність

ред.

У Радушному працюють такі підприємства:

  • Радушнянська філія ВАТ «Розівський елеватор»;
  • завод «Буддеталь» ВАТ «Дніпроспецбуд»;
  • Державне підприємство «Криворізьке лісове господарство»;
  • сільськогосподарське підприємство — ТзОВ «Агросвіт».
  • ПП «ЕДВАНС КР» (Митниця;
  • Автобаза Криворізьке керівництво гідромеліорації № 12;
  • Підприємницький участок «Кривбасснаб»;
  • Підприємницький участок «Кривбаспромводопостачання»;
  • Електро підстанція «Південна»;
  • Газоперекачуюча стінція «Радушне»;

Селище Радушне повністю газифіковане і забезпечене водопостачанням.

В селищі є школа (Радушанська СЗШ), дитсадок (Ромашка), селищна бібліотека, медична амбулаторія, 2 церкви (Київського та Московського патрархату), Молитовний дім, заложене місце для храму..

На території селища, встановлено три братських могил воїнів.

Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця.

Спортивне життя

ред.

В селищі Радушне є два футбольних клуба: Ентузіаст та Радушне.

Галерея

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. www.novakom.com.ua https://www.novakom.com.ua/posts/rename-toponim-dekomunizm/outside.html. Процитовано 8 серпня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Література

ред.
  • Раду́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335

Посилання

ред.