Телефонні коди України
| Було запропоновано цю статтю розділити на декілька: Телефонний план нумерації України та Перелік телефонних кодів України. Ця стаття може бути надто велика або логічно незв'язна, але, можливо, це варто додатково обговорити. |
Телефонні коди України складаються з трьох, чотирьох і п'яти цифр. Їх кількість залежить від розміру населеного пункту або міста, а також від територіальної приналежності.
У національному форматі (при дзвінках у межах країни) номери телефонів мають довжину 10 цифр. Замість +38 (виходу на міжнародну лінію і міжнародного коду України) набирається 0 (код виходу на міжміський зв'язок або межоператорский зв'язок), тризначний номер регіону або мобільного оператора, семизначний номер телефону абонента.[1]
Міжнародний код УкраїниРедагувати
380
ІсторіяРедагувати
Після розпаду Радянського Союзу Україна продовжувала перебувати в єдиній телефонній зоні разом з Росією та іншими колишніми країнами СРСР. Міжнародний телефонний код України в цей період був +7. Міжнародні дзвінки також здійснювалися через Москву та функціонували дуже погано. 17 листопада 1992 року в Києві ввели в експлуатацію першу в Україні міжнародну телефонну станцію.[2] На АТС було встановлено цифрове обладнання фірми SIEMENS і вона дозволяла здійснювати автоматичний міжнародний зв'язок жителям 16 із 25 областей України.
1 жовтня 1993 року міжнародний телефонний код Югославії +38 був розділений між колишніми югославськими республіками, кожній з яких було присвоєно код із додаванням однієї цифри до +38 (eng.).
27 січня 1995 року Міжнародний Телекомунікаційний Союз присвоїв Україні телефонний код +380. Новий код почав використовуватися з 16 квітня 1995 року[3]. Відповідно змінилися і правила набору. Якщо до 15 квітня 1995 року для того аби зателефонувати в Україну потрібно було набрати номер в форматі +7 0BC XXXXXXX то з 16 квітня набір здійснювався в форматі +380 BC XXXXXXX. Протягом як мінімум перших шести місяців після введення нового коду діяли одночасно два способи набору. Після закінчення цього періоду абоненти, які телефонували в Україну через старий код +7, чули голосове повідомлення, яким їх інформували про нові правила дзвінків.[3]
Проблеми імплементаціїРедагувати
Весь час з моменту отримання Україною власного міжнародного коду «380» більшість фізичних та юридичних осіб в Україні використовує «югославське» написання номерів, вважаючи, ніби код України — «38», а потім пишуться коди міст чи мобільних операторів, що починаються з цифри «0», тобто: +38 (067) 1234567. Однак, згідно із Національним планом нумерації України коди ідентифікації мереж призначення є виключно двозначними, до того ж першою цифрою абонентського номера в мережах фіксованого та рухомого (мобільного) зв'язку не можуть використовуватися цифри «0» та «1». Відповідно до Плану нумерації «0» використовується як національний (міжміський) префікс, а «1» використовується для формування скорочених номерів виходу до служб екстреного виклику, замовних та інформаційно-довідкових послуг. Отже, жоден з кодів міст чи мобільних операторів не має і не може мати на початку цифри «0», бо «0» є загальноукраїнським технічним префіксом[4]. Проблема давно набула загальнонаціонального масштабу. У міжлюдському спілкуванні, а також на телебаченні[5], радіо[6], у пресі[7], зовнішній рекламі[8], медицині[9], на офіційних сайтах органів державної влади[10][11] тощо — використовуються номери телефонів неіснуючої держави, країни-примари — Югославії. Навіть уповноважені представники мобільних операторів відповідають в соцмережах, що «+38 — це код України»[12]
мвпв Правильне написання кодів та номерівРедагувати
Національний форматРедагувати
0 50 123 4567
0 (50) 123 4567
Міжнародний форматРедагувати
+380 50 123 4567
00 380 (50) 123 4567
Правила набору телефонних номерівРедагувати
Для міжміських телефонних розмов та дзвінків на номери телефонів абонентів операторів мобільного зв'язку необхідно набирати:
0 (дочекатися безперервного сигналу); КОД МІСТА або КОД ОПЕРАТОРА (без першої цифри «0» в існуючому коді); НОМЕР ТЕЛЕФОНУ АБОНЕНТА, якого викликаєте. Наприклад, телефонуючи до міста Вінниця, замість 8 0432 слід набирати 0 432 та номер абонента. Телефонуючи абонентам оператора мобільного зв'язку Utel, потрібно набрати 0 — 91, далі без інтервалу — номер телефону абонента.
Для внутрішньообласних телефонних розмов необхідно замість префікса «8» набирати префікс «0» (дочекатися безперервного сигналу), подальший набір номера (крім абонентів Київської області) залишається без змін.
Якщо при здійсненні внутрішньообласного виклику використовується повний код населеного пункту (без задіяння внутрішньообласного коду «2»), зміни у наборі будуть аналогічні змінам при міжміському виклику. Код Києва — «44», а для Київської області вводиться новий власний код «45» замість коду «044»
0 (дочекатися безперервного сигналу); 45 (код Київської області); ХХ (останні дві цифри існуючого коду населеного пункту в області); НОМЕР ТЕЛЕФОНУ АБОНЕНТА, якого викликаєте (п'ятизначний номер).
Наприклад, телефонуючи до міста Бровари, слід набирати 0-4594 та номер телефону абонента. Номер довідкової служби - 109 (по місту) або 0 + дві перших цифри коду області + 9910911 (міжміська), для Тернополя (наприклад, з мобільного): 035 99 109 11
Список телефонних кодів міст та селищ міського типу УкраїниРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Times of Ukraine - Телефонні коди України
- ↑ Новая станция международной связи. 1992-11-18. Процитовано 2018-10-23.
- ↑ а б Operational Bulletin No. 590 (15.II.1995). www.itu.int (en-US). Процитовано 2018-10-23.
- ↑ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН НУМЕРАЦІЇ УКРАЇНИ.
- ↑ +38 (044).
- ↑ +38 (044).
- ↑ +38 (067).
- ↑ +38 (050).
- ↑ +38 073.
- ↑ +38 (044).
- ↑ 044.
- ↑ "38" - это код Украины.
ПосиланняРедагувати
- Телефонні коди міст України
- Укртелеком — Коди автоматичного міжміського зв'язку
- Телефонні коди населених пунктів України
|
Це незавершена стаття про телекомунікації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |