Відкрити головне меню

Слов'яносе́рбськ — селище міського типу в Україні, центр Слов'яносербського району Луганської області. Селище розташоване на Донбасі, на правому березі Сіверського Дінця. Населення 5200 мешканців (1966), 8207 мешканців (2001). Харчова промисловість.

смт Слов'яносербськ
Slowjanoserbsk Wappen 1811.png
Герб
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Слов'яносербський район
Рада Слов'яносербська селищна рада
Код КОАТУУ: 4424555100
Основні дані
Засноване 1753 як село Підгірне
Статус із 1960 року
Площа 4.97 км²
Населення 7776 (01.01.2019)[1]
Густота 1565 осіб/км²
Поштовий індекс 93701
Телефонний код +380 6473
Географічні координати 48°41′47″ пн. ш. 38°58′54″ сх. д.H G O
Водойма р. Сіверський Донець
Відстань
Найближча залізнична станція: Зимогір'я
До станції: 13 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 35 км
Селищна влада
Адреса 93700, смт Слов'яносербськ, вул. Горького, 86
Карта
Слов'яносербськ. Карта розташування: Україна
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ. Карта розташування: Луганська область
Слов'яносербськ
Слов'яносербськ

Commons-logo.svg Слов'яносербськ у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Селище розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Сусідні населені пункти: села Красний Лиман (примикає) на півночі, Пришиб, Знам'янка, Сокільники на північному заході (всі чотири вище за течією Сіверського Дінця); Сміле на заході, Новогригорівка і Хороше на південному заході, Степове на півдні, Довге (нижче за течією Сіверського Дінця) на південному сході.

ІсторіяРедагувати

На території сучасного Слов'яносербська з першої половини XVIII ст. існував зимівник запорозьких козаків, відомий під назвою Підгорине урочище. Підгорине урочище було давнім зимівником Кальміуської паланки Запорозької Січі над Сіверським Дінцем, згадуваним щонайменше від 1740 р.

У 1754 при створенні Слов'яносербії поселення було перетворено в один з оборонних пунктів Української лінії під назвою Підгірне. Тут був шанець 8 роти Бахмутського гусарського полку з населенням 1763 року у 244 особи (у тому числі 44 гусари). 1779 року тут значилось 158 подвір'їв з населенням 973 осіб (496 ч.с., 477 ж.с.). 1782 року закладена, а 1784 р. — відкрита церква.

Підгірне 1784 року перейменоване на місто Донецьке, що було центром Донецького повіту.

1817 Донецьке перейменоване на Слов'яносербське, з перейменуванням повіту на Слов'яносербський. У 17841883 роках повітове місто Катеринославського намісництва й губернії; з 1883 року — заштатне містечко.

Під час російсько-української війни 2014 року 10 вересня бойовики оточили блокпост сил АТО поблизу Слов'яносербська з трьох напрямків танками, бронемашинами та піхотою противника, бойових зіткнень не було, дотримується режим припинення вогню[2].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення селища становило 8207 осіб, з них 37,54 % зазначили рідною українську мову, 61,72 % — російську, а 0,74 % — іншу[3].

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Бойовики і надалі тримають в облозі блокпост сил АТО біля Слов'яносербська
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати