Троїцьке (смт)

смт Троїцьке
Герб Троїцького	Прапор Троїцького
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район/міськрада	Троїцький район
Рада	Троїцька селищна рада
Код КОАТУУ:	4425455100
Основні дані
Засноване	1740
Статус	із 1957 року
Площа	127 км²
Населення	▼7445 (01.01.2018)
Густота	58.6 осіб/км²
Поштовий індекс	92102
Телефонний код	+380 6456
Географічні координати	49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д.Координати: 49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д.
Висота над рівнем моря	118 м
Водойма	р. Уразова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Лантратівка
До станції:	2 км
	До обл. центру:
- залізницею:	209 км
- автошляхами:	220 км
Селищна влада
Адреса	92100, Луганська область, Троїцький район, смт Троїцьке, вул. Центральна, 69
Карта
	Троїцьке
	Троїцьке
	Троїцьке у Вікісховищі

Тро́їцьке (Кальнівка — 1740 р., Новотроїцьке — 1815 р., Троїцьке — 1897 р.) — селище міського типу на Слобожанщині, в північно-західній частині Луганської області, районний центр.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Троїцьке.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Початкова назва — хутір Микитин, яка походить від імені першопоселенця. Згодом, на хутір переїхали зі слободи Уразової жити 5 сімей, які походили від спільного предка Калини. Усі члени цих родин носили прізвиська Кальні. Звідси пішла нова назва хутора — Кальнівка (Калинівка).

У 1815 р. на хуторі зведено церкву св. Трійці (через пʼять років її замінили камʼяною). Від назви церкви виникла нова назва хутора — слобода Новотроїцька.

Землі, на яких виникло поселення належали князю Олександру Голіцину. У 1808 р. він запропонував мешканцям викупити землю. Оскільки власних коштів було мало, то довелось брати кредит у Державному банку і потім протягом тривалого часу виплачувати його. У звʼязку з цим багато кальнівців були змушені виїжджати на заробітки (чумакування), у першу чергу на Дон. У 1831-33 рр. та 1846-47 рр. Новотроїцьку слободу вразила сильна посуха. Селяни настільки збідніли, що відмовились платити оброчні до банку й вислали ходоків до Петербурга із проханням про звільнення від платежу. Та з'ясувалось, що вони вже внесли всю належну суму. Тож за розпорядженням палати державного майна від 2 вересня 1848 р. мешканці слободи віднесені до категорії державних селян.

У 1844 р. у Кальнівці відкрився перший навчальний заклад — т. зв. громадське училище, першими учителями у якому були Андріян Шовський та Йоан Єфимовський. Протягом 1853—1859 рр. школа не працювала. У відновленому навчальному закладі учителями були священики Павло Путілін та Яків Васильєв.

У 1912 році Троїцька слобода отримала земську лікарню на 12 ліжок і приватну аптеку.

9 травня 1926 р. Троїцька слобода, населена переважно українцями, у складі Валуйського повіту Воронізької губернії ввійшла до Купʼянської округи Української РСР. Село стало центром Троїцького району.

Село Циганівка (є частиною сучасного Троїцького) постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 150 людей^[2].

Під час Другої світової війни загинуло 495 мешканців села.