Троїцьке
Тро́їцьке (до 1815 — Кальнівка, в 1815–1897 — Новотроїцьке) — селище міського типу в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Сватівського району Луганської області.
| смт Троїцьке | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Луганська область | ||||
| Район | Сватівський район | ||||
| Рада | Троїцька селищна рада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1740 | ||||
| Статус | із 11.07.1957 року | ||||
| Площа | 127 км² | ||||
| Населення | ▼7445 (01.01.2018)[1] | ||||
| Густота | 58.6 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 92102 | ||||
| Телефонний код | +380 6456 | ||||
| Географічні координати | 49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д.Координати: 49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 118 м | ||||
| Водойма | р. Уразова
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Лантратівка | ||||
| До станції: | 2 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 209 км | ||||
| - автошляхами: | 220 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 92100, Луганська область, Троїцький район, смт Троїцьке, вул. Центральна, 69 | ||||
| Карта | |||||
  Троїцьке | |||||
 Троїцьке | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія ред.
Початкова назва — хутір Микитин, яка походить від імені першопоселенця. Згодом, на хутір переїхали зі слободи Уразової жити 5 сімей, які походили від спільного предка Калини. Усі члени цих родин носили прізвиська Кальні. Звідси пішла нова назва хутора — Кальнівка (Калинівка).
У 1815 році на хуторі зведено церкву св. Трійці (через пʼять років її замінили камʼяною). Від назви церкви виникла нова назва хутора — слобода Новотроїцька.
Землі, на яких виникло поселення належали князю Олександру Голіцину. У 1808 році він запропонував мешканцям викупити землю. Оскільки власних коштів було мало, то довелось брати кредит у Державному банку і потім протягом тривалого часу виплачувати його. Через це багато кальнівців були змушені виїжджати на заробітки (чумакування), у першу чергу на Дон. У 1831—1833 та 1846-47 роках Новотроїцьку слободу вразила сильна посуха. Селяни настільки збідніли, що відмовились платити оброчні до банку й вислали ходоків до Петербурга із проханням про звільнення від платежу. Та з'ясувалось, що вони вже внесли всю належну суму. Тож за розпорядженням палати державного майна від 2 вересня 1848 р. мешканці слободи віднесені до категорії державних селян.
1844 року у Кальнівці відкрився перший навчальний заклад — так зване громадське училище, першими учителями у якому були Андріян Шовський та Йоан Єфимовський. Протягом 1853—1859 років школа не працювала. У відновленому навчальному закладі учителями були священики Павло Путілін та Яків Васильєв.
У 1912 році Троїцька слобода отримала земську лікарню на 12 ліжок і приватну аптеку.
9 травня 1926 року Троїцька слобода, населена переважно українцями, у складі Валуйського повіту Воронізької губернії увійшла до складу Купʼянської округи Української РСР. Село стало центром Троїцького району.
Село Циганівка (є частиною сучасного Троїцького) постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 150 осіб.[2]
Під час другої світової війни загинуло 495 мешканців села.
На початку березня 2022-го року, під час російського вторгнення селище було тимчасово окуповано російськими військами.
Освіта та культура ред.
З 2016 року працює Троїцький історико-краєзнавчий музей «Витоки» [3]
ЗМІ ред.
Троїцьке.City — міське інтернет-видання, запущене влітку 2018 року колективом газети «Сельская новь» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[4]
Населення ред.
| 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2013 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 3,724[5] | 5,348[6] | 7,112[7] | 7,492[8] | 8,326[9] | 8,488 | 7,503 |
Відомі люди ред.
У смт народився український композитор Павло Аєдоницький та український художник Богдан Єрмаков.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2018 року, Київ-2018 (pdf)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 692—695. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- ↑ Троїцький історико-краєзнавчий музей «Витоки»
- ↑ Хто ми і навіщо створили сайт Троїцьке.City. Троїцьке.City (укр.). Процитовано 17 січня 2020.
- ↑ Всерадянський перепис населения 1939 року
- ↑ Всерадянський перепис населения 1959 року
- ↑ Всерадянський перепис населения 1970 року
- ↑ Всерадянський перепис населения 1979 року
- ↑ Всерадянський перепис населения 1989 року
Посилання ред.
- Троїцьке.City — інтернет-видання про життя міста, головні новини Троїцького.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Воронежские епархиальные ведомости. — 1870. — № 6. (рос.)
- ІМСУ: Троїцьке, Троїцький район, Луганська область
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |