Троїцьке (смт)

смт Троїцьке
Герб Троїцького	Прапор Троїцького
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район/міськрада	Троїцький район
Рада	Троїцька селищна рада
Код КОАТУУ:	4425455100
Основні дані
Засноване	1740
Статус	із 1957 року
Площа	127 км²
Населення	▼7445 (01.01.2018)
Густота	58.6 осіб/км²
Поштовий індекс	92102
Телефонний код	+380 6456
Географічні координати	49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д.Координати: 49°54′17″ пн. ш. 38°18′06″ сх. д. / 49.90472° пн. ш. 38.30167° сх. д.
Висота над рівнем моря	118 м
Водойма	р. Уразова
Відстань
Найближча залізнична станція:	Лантратівка
До станції:	2 км
	До обл. центру:
- залізницею:	209 км
- автошляхами:	220 км
Селищна влада
Адреса	92100, Луганська область, Троїцький район, смт Троїцьке, вул. Центральна, 69
Карта
	Троїцьке
	Троїцьке
	Троїцьке у Вікісховищі

Тро́їцьке (від 1740 — Кальнівка, від 1815 — Новотроїцьке, від 1897 — Троїцьке) — селище міського типу на Слобожанщині, в північно-західній частині Луганської області.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Троїцьке.

ІсторіяРедагувати

Початкова назва — хутір Микитин, яка походить від імені першопоселенця. Згодом, на хутір переїхали зі слободи Уразової жити 5 сімей, які походили від спільного предка Калини. Усі члени цих родин носили прізвиська Кальні. Звідси пішла нова назва хутора — Кальнівка (Калинівка).

У 1815 році на хуторі зведено церкву св. Трійці (через пʼять років її замінили камʼяною). Від назви церкви виникла нова назва хутора — слобода Новотроїцька.

Землі, на яких виникло поселення належали князю Олександру Голіцину. У 1808 році він запропонував мешканцям викупити землю. Оскільки власних коштів було мало, то довелось брати кредит у Державному банку і потім протягом тривалого часу виплачувати його. Через це багато кальнівців були змушені виїжджати на заробітки (чумакування), у першу чергу на Дон. У 1831—1833 та 1846-47 роках Новотроїцьку слободу вразила сильна посуха. Селяни настільки збідніли, що відмовились платити оброчні до банку й вислали ходоків до Петербурга із проханням про звільнення від платежу. Та з'ясувалось, що вони вже внесли всю належну суму. Тож за розпорядженням палати державного майна від 2 вересня 1848 р. мешканці слободи віднесені до категорії державних селян.

1844 року у Кальнівці відкрився перший навчальний заклад — так зване громадське училище, першими учителями у якому були Андріян Шовський та Йоан Єфимовський. Протягом 1853—1859 років школа не працювала. У відновленому навчальному закладі учителями були священики Павло Путілін та Яків Васильєв.

У 1912 році Троїцька слобода отримала земську лікарню на 12 ліжок і приватну аптеку.

9 травня 1926 року Троїцька слобода, населена переважно українцями, у складі Валуйського повіту Воронізької губернії увійшла до складу Купʼянської округи Української РСР. Село стало центром Троїцького району.

Село Циганівка (є частиною сучасного Троїцького) постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 150 осіб.^[2]

Під час другої світової війни загинуло 495 мешканців села.