Куп'янська округа
Ку́п'янська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Адміністративний центр — місто Купянка (Куп'янськ).
| Куп'янська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Харківська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Куп'янськ |
| Кількість районних рад: | 11 |
| [[Зображення: Карта Куп'янської округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 | |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Історія ред.
Утворена в березні 1923 року в складі Харківської губернії[1].
У червні 1925 року губернії в Україні було ліквідовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Української СРР[2].
За даними на 1926 рік округ ділився на 11 районів: Великобурлуцький, Волосько-Балаклійський, Вільшанський, Дворічанський, Кабанський, Куп'янський, Ново-Дуванський, Жовтневий, Покровський, Сватівський і Синьківський.
Округу скасовано в червні 1930 року[3], райони передано в підпорядкування Харківської округи.
-
Карта Куп'янської округи у складі Харківської губернії, 1923 -
Карта Куп'янської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
Населення ред.
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 424,1 тис. осіб; у тому числі українці — 84,1%; росіяни — 15,9%[4]
Національний склад ред.
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | поляки | білоруси | ||
| м. Куп'янськ | 15 156 | 88,3 | 9,0 | 1,0 | 0,4 | 0,2 |
| Великобурлуцький | 50 553 | 70,2 | 29,4 | 0,1 | 0,1 | |
| Вільшанський | 26 047 | 80,3 | 19,6 | |||
| Дворічанський | 25 200 | 86,1 | 13,5 | 0,1 | 0,1 | |
| Жовтневий Другий | 31 519 | 68,7 | 38,0 | 0,1 | ||
| Жовтневий Перший | 25 861 | 59,1 | 40,8 | |||
| Кабанський | 46 920 | 87,7 | 11,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Куп'янський | 38 777 | 97,2 | 2,4 | 0,1 | 0,1 | |
| Новосвердловський | 27 476 | 96,7 | 3,1 | |||
| Раковський | 36 068 | 88,9 | 10,7 | 0,1 | 0,1 | |
| Сватівський | 37 575 | 95,4 | 3,5 | 0,2 | 0,1 | |
| Сеньківський | 36 106 | 99,1 | 0,4 | |||
| Троїцький | 28 757 | 71,1 | 28,4 | |||
| Куп'янська округа | 426 015 | 84,1 | 15,9 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад ред.
Рідна мова населення Куп'янської округи за переписом 1926 року[4]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Куп'янськ | 15 156 | 66,2 | 32,3 | 1,5 |
| Великобурлуцький | 50 553 | 69,1 | 30,5 | 0,5 |
| Вільшанський | 26 047 | 77,0 | 22,8 | 0,2 |
| Дворічанський | 25 200 | 85,7 | 13,7 | 0,6 |
| Жовтневий Другий | 31 519 | 64,2 | 35,6 | 0,2 |
| Жовтневий Перший | 2 861 | 58,5 | 41,4 | 0,1 |
| Кабанський | 46 920 | 86,1 | 13,5 | 0,5 |
| Куп'янський | 38 777 | 94,8 | 4,9 | 0,3 |
| Новосвердловський | 27 476 | 95,2 | 4,3 | 0,5 |
| Раковський | 36 068 | 85,7 | 13,9 | 0,4 |
| Сватівський | 37 575 | 93,4 | 5,1 | 1,4 |
| Сеньківський | 36 106 | 98,9 | 0,4 | 0,7 |
| Троїцький | 28 757 | 70,5 | 28,9 | 0,5 |
| Куп'янська округа | 426 015 | 81,5 | 17,9 | 0,5 |
Керівники округи ред.
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.
- Кухтін Панас Прохорович (.04.1924—1925)
- Майборода М. В. (1925—1926)
- Малій Іларіон Васильович (1926—.12.1928)
- Гумінський І. В. (.12.1928—1929)
- Кудрявцев Сергій Андрійович (1929—.08.1929)
- Антонов Г. П. (1930—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету ред.
- Кухтін Панас Прохорович (1923—.04.1924)
- Палій М. В. (.04.1924—1924)
- Ушань А. І. (1925—.04.1926)
- Чекаленко Я. Т. (.04.1926—1927)
- Бондаренко П. С. (1928)
- Нагорний Іван Єлисейович (1929—1930)
- Цюпак Олександр Порфирович (1930—.06.1930)
Примітки ред.
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Харківщини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
Джерела ред.
- Верменич Я. В. Куп'янська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 510. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4. [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Верменич Я. В. Куп'янська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8. [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Купянский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 25 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР. Куп'янська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків, 1926. — VI, 46 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |