Вікіпедія

Кремінський район

ліквідований район у Луганській області (Україна)

Кре́мінський район́ — район України у західній частині Луганської області. Адміністративний центр — місто Кремінна. Населення становить 38 404 осіб (на 2019 рік). Площа району 1627 км². Утворено 1940 року.

Кремінський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Луганська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Луганська область
Код КОАТУУ: 4421600000
Утворений: 1940 р.
Населення: ▼ 38 404
(на 1.01.2019)
Площа: 1627 км²
Густота: 23.6 осіб/км²
Тел. код: +380-6454
Поштові індекси: 92900—92943
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кремінна
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 16
Міста: 1
Смт: 1
Селища: 4
Села: 32
Районна влада
Голова ради: Прокопенко Володимир Миколайович
Голова РДА: Клименчуков Олег Володимирович[1]
Вебсторінка: Кремінська РДА
Кремінська райрада
Адреса: 92900, Луганська обл., Кремінський р-н, м. Кремінна, вул. Банкова, 1
Мапа
Мапа

Кремінський район у Вікісховищі

Географія

ред.
 
Озеро Черникове
Харківська область
(Борівський район) 		Сватівський район Старобільський район
Донецька область
(Лиманський район) 		  Новоайдарський район
Донецька область
(Лиманський район) 		Донецька область
(Бахмутський район) 		Попаснянський район
Рубіжне

По території району протікає 4 річки: Красна, довжиною 131 км Жеребець, довжиною 53 км, Борова, довжиною 41 км Сіверський Донець. В лісах вздовж лівого берега Сіверського Дінця розташовані озера — стариці: Черникове, Попове, Клешня, Линево, Чумацький Єрик, Гниле, Мертвий Донець, Перерва, Підпісочне.

  •  
    Перерва
  •  
    Перерва

Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні, середньо гумусні неглибокі на лісовидних суглинках. У заплавах річок Красна, Жеребець, Борова та Сіверський Донець є чорноземи намиті і лучні, лучно-болотні. Борова тераса річки Сіверський Донець — супіщані і піщані ґрунти.

Корисні копалини району представлені родовищами будівельного піску, крейди, цегляно-черепичної сировини, і кам'яновугільними відкладеннями (с. Червонопопівка, м. Кремінна, с. Кудряшівка, смт Красноріченське). Біля міста Кремінна знаходяться мінеральні джерела.

Дослідження виявили мінеральні води слаборадонові гідрокарбонатно-хлоридні натрієві малої мінералізації, які за своїм хімічним складом і за вмістом радону є мінеральними, лікувальними, придатними у бальнеології.

Флора

ред.

На території Кремінського регіону є багато заповідних місць, але немає найкращого куточка природи і відпочинку, чим Кремінський ліс. Головними лісоутворюючими породами є сосна звичайна, дуб, клен, осика і вільха. За народногосподарським значенням, ліси району відносяться до першої групи. Лісу цієї групи служать засобом поліпшення природного середовища і мають ґрунтововодозахисне і кліматорегулююче значення. Лісові площі району становлять 38,0 тис. га, з них 22 тис. га хвойний ліс.

На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України[2]:

Фауна

ред.

У лісі є близько 130 озер, із них 32 озера не висихаючи з підземними джерелами. У лісових озерах водяться короп, лин, карась, лящ, в'юн, сом, судак, щука, окунь, плотва, раки. Фауна лісу представлена такими великими тваринами як лось, олені шляхетні і плямисті, кози, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, білки. У драговинах і буреломах Серебрянського лісництва будують дивно складні дерев'яні містечка бобри.

У лісах гніздяться дикі голуби, водяні курочки, качки, чирки, вальдшнепи, куріпки, часто трапляються фазани, тетерева, сови, солов'ї, синиці, щогли, шпаки, дятли і багато інших.

Природно-заповідний фонд

ред.

Пам'ятки природи

ред.

Кремінські каптажі — гідрологічний заказник
Климівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи
Дубовий гай — заповідне урочище
Білоусова Садка — заповідне урочище
Вільшаник — заповідне урочище
Сіткове — заповідне урочище
Серебрянський — ботанічний заказник
Сафоново — ботанічний заказник

Історія

ред.

Кремінський район розташований у західній частині Луганської області. 10 серпня 1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район (Рубіжне — місто обласного підпорядкування)[4], в сучасних межах створений — від 4 січня 1965 р. У ньому налічується 59 населених пунктів, об'єднаних у 13 сільських, 1 селищну та 1 міську ради. Крім того, на території району розташоване місто обласного підпорядкування Рубіжне. Своє найменування район отримав від міста Кремінної, заснованого близько 1680 р.

Кремінський район — одне із наймальовничіших місць Луганської області. Навколо зелені ліси соснових, березових і дубових багаторічних дерев, а в лісах багата фауна: кабани, лисиці, зайці, лосі, олені тощо. Перша вугільна шахта побудована 1893 р., але згодом вона була закрита. Тільки з 1930 р. почали працювати декілька нових шахт, котрі 1961 р. були об'єднані в шахту «Кремінна».

Археологічні дані свідчать, що територія краю була освоєна людиною ще за часів пізнього палеоліту (40-13 тисяч років тому). Кам'яні знаряддя праці давньокам'яного віку знайдені на околицях міста Кремінної та поблизу села Булгаківки.

Більш заселеною територія краю стала в епоху міді-бронзи (ІІІ—І тисячоліття до н. е.), коли тут з'являються численні скотарсько-землеробські племена.

12 липня 1733 року на річечці Кремінній /притоці р. Красної/ мешканцем Краснянської слободи однодворцем Михайлом Чеботарьовим була заснована слобода Кремінна. В рік заснування в ній проживало 13 душ. Слобода Кремінна була казенною.

На початку 90-х років XIX століття у Кремінській волості розпочався видобуток кам'яного вугілля. В 1894 році у Кремінній було 4 селянські копальні, які давали 80 тис. пудів вугілля на рік. В 1895 році запрацювала шахта, збудована відомим в Донбасі промисловцем О. К. Алчевським. В цьому ж році введено в експлуатацію залізничну лінію Харків—Лисичанськ, що пройшла через Кремінну.

У 1905 році у селі Кабанньому став до ладу чавуно-ливарний завод «Малоросія» братів Міллерів.

У квітні 1918 року контроль над краєм мала Українська Держава Скоропадського. В листопаді австрійсько-німецькі війська відійшли на Захід і вже в грудні район було окуповано більшовиками.

У червні 1919 року Кремінну захопили денікінці, а в грудні вона була захоплена дивізіями Першої Кінної армії.

Великі зміни відбулися в житті селян у 1928—1930 роках. Спочатку були організовані перші ТСОЗи, а на їх основі були створені колгоспи. В 1930 році було закладено велику на той час шахту «Кремінна-Східна», розраховану на видобуток 400—500 тонн вугілля на добу. Шахта стала до ладу у 1932 році. В 1929 році в Кремінній відкрито майстерню з ремонту баянів, на основі якої згодом виросла відома на всю Україну фабрика баянів. У 1932 році створено промислову артіль, що випускала брички і різний сільгоспінвентар, яку наступного року було реорганізовано на меблеву фабрику, де виготовлялися шкільні, меблі.

10 липня 1942 року район окупували німецько-фашистські війська. У Кремінських лісах почав діяти партизанський загін під командуванням Я. І. Сиворонова. В середині січня 1943 року на підступах до Кремінної розгорілися жорстокі бої. 31 січня Кремінна і багато інших населених пунктів району були звільнені Червоною Армією. З Кремінського району за період Німецько-радянської війни на фронт пішло майже 15000 чоловік, 7481 з них загинуло на дорогах війни.

11 уродженців Кремінського району за свої бойові подвиги були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

Особливо інтенсивно почало розвиватися господарство Кремінщини після закінчення війни. В грудні 1948 року в місті було закладено шахту «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» з проектною потужністю 1000 тонн вугілля на добу. У 1946 році кремінський баян зайняв друге місце на Республіканському конкурсі музичних інструментів. Механізатори с. Нової Астрахані у 1947 році виростили й зібрали на площі 152 га по 22,9 ц озимої пшениці з гектара. Бригадиру мехзагону С. П. Бочарника було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

За період з 1959 по 1966 рік було посаджено 5500 га лісу і площа кремінського лісового масиву досягла 40 тис. га.

У кремінському звірогосподарстві розводили сріблясто-чорних лисиць та норок. У 1966 році звіроферма мала вже 462 лисиці й 1130 норок. В 1965 році житловий фонд міста становив 206,6 тис. м². Місто було повністю підключене до системи «Донбасенерго». В місті збудовано одне з найкращих в республіці лікарняне містечко. У нього входив стаціонар на 300 ліжок і поліклініка, оснащені новітньою медичною апаратурою.

У 1962 році в Кремінній відкрито медичне училище, яке готувало медичних сестер і фельдшерів для лікувальних і профілактичних установ області. На базі гірничопромислової школи у тому ж році створено професійно-технічне училище № 91, що готувало слюсарів, монтажників, електромонтерів, мулярів, столярів.

У 1959—1962 роках у сосновому бору в Кремінній збудовано 3 школи-інтернати.

Населення

ред.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 23 754 4091 3348 6596 6383 3207 129
Жінки 27 935 3941 3438 6551 7643 5743 619


Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[7]

українська російська білоруська вірменська
КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН 78,7 20,8 0,2 0,1
м. КРЕМІННА 71,7 27,9 0,1 0,1
смт КРАСНОРІЧЕНСЬКЕ 93,1 6,8 0,0
БАРАНИКІВСЬКА сільрада 86,1 13,3 0,2
БОРОВЕНСЬКА сільрада 87,9 12,1
БУЛГАКІВСЬКА сільрада 97,7 2,3
ВАРВАРІВСЬКА сільрада 77,7 21,6 0,3 0,1
ГОЛУБІВСЬКА сільрада 91,9 7,8 0,3
ЄПІФАНІВСЬКА сільрада 94,3 5,6 0,1
КУДРЯШІВСЬКА сільрада 74,7 24,3 0,1 0,6
МАКІЇВСЬКА сільрада 94,4 5,5
МИХАЙЛІВСЬКА сільрада 91,7 7,2 1,0 0,2
НЕВСЬКА сільрада 97,0 2,9
НОВОАЛЕКСАНДРІВСЬКА сільрада 93,1 6,5 0,4
НОВОАСТРАХАНСЬКА сільрада 90,9 8,1 0,1 0,2
НОВОВОДЯНСЬКА сільрада 97,9 2,1
НОВОКРАСНЯНСЬКА сільрада 26,2 73,3 0,1
НОВОМИКІЛЬСЬКА сільрада 93,3 6,3 0,4
ЧЕРВОНОПОПІВСЬКА сільрада 93,6 5,6 0,7

Адміністративний устрій

ред.
Докладніше: Адміністративний устрій Кремінського району

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 16 сільських рад, які об'єднують 38 населених пунктів і підпорядковані Кремінській районній раді. Адміністративний центр — місто районного значення Кремінна[8].

  •  
    Новокраснянка
  •  
    Новокраснянка, залишки

Економіка

ред.

Промисловий комплекс

ред.

Кількість об'єктів ЄДРПОУ-20

Структура промислового виробництва (у % обсягу виробництва району)

1.Добувна промисловість — 7,7

  • видобування енергетичних матеріалів
  • видобування неенергетичних матеріалів

2.Обробна промисловість — 84,4 з неї:

  • Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 42,6
  • Легка промисловість
  • Целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа
  • Виробництво деревини та виробів з деревини — 11,9
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 0,3
  • Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів
  • Металургія та оброблення металу
  • Машинобудування, ремонт та монтаж машин та устаткування — 8,6
  • Інше виробництво, не віднесено до інших угруповань — 36,5

3.Виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води — 7,9

Промислове виробництво

ред.

Темп росту за останні чотири роки:

  • 2001 — 86,14 %
  • 2002—136,77 %
  • 2003—142,09 %
  • 2004—127,74 %

Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу — 991.1 грн. Бартер у промисловості — 0,9 %, у сільському господарстві — 8,0 %.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування станом на 01.01.2005 всього по галузям економіки — 33,3 млн грн. у тому числі

  • промисловість — 1,3 млн грн.
  • сільське господарство — 1,8 млн грн.

Частка збиткових підприємств, всього — 28 % в тому числі

  • у промисловості — 15,3 %
  • у сільському господарстві — 12,3 %

Частка простроченої заборгованості (у % до 1 січня 2004 р.):

  • дебіторської — 94,5
  • кредиторської — 114,1

Зовнішньоекономічна діяльність

ред.

Іноземні інвестиції. Обсяги на одну особу, дол. США — 22,4. Зовнішньоекономічна діяльності. Експорт — 841,5 тис. дол. США. Обсяги експорту на одну особу — 17,5 дол. США. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами на одну особу — 7,8 дол. США.

Транспорт

ред.

На особливому контролі в Кремінній знаходиться транспорт. Останнім часом залучення маршрутних таксі і придбання нових одиниць автобусів, введення нових маршрутів стабілізують роботу міського та приміського транспорту.

Охорона здоров'я

ред.

Медичну допомогу населенню міста надають 4 медичні установи, у тому числі 2 лікувально-профілактичних.

Освіта

ред.

Щорічно розширюється мережа загальноосвітніх установ. Крім 7 загальноосвітніх шкіл у м. Кремінній діють 1 ліцеї, 1 гімназія, спецшколи-інтернати.

Культура

ред.

Культурна сфера міста представлена 1 кінотеатром, 1 музеєм, 2 міськими бібліотеками, 1 будинком культури, 1 музичною і художньою школами.

Інфраструктура

ред.

Готелі

ред.
  • Готель «Кремінна»

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Кремінського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 16,57 % (проголосували 5 722 із 34 528 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 34,06 % (1 949 виборців); Сергій Тігіпко — 15,29 % (875 виборців), Михайло Добкін — 8,00 % (458 виборців), Юлія Тимошенко — 7,38 % (422 виборців), Олег Ляшко — 5,85 % (335 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,95 %.[9]

Примітки

ред.
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 21 травня 2020 року № 333/2020-рп «Про призначення О.Клименчукова головою Кремінської районної державної адміністрації Луганської області»
  2. ↑ (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
  3. ↑ Збирав 3 1902 році В. М. Сукачьов.
  4. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 34 (97). — 29 вересня. — С. 4.
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Луганська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
  6. ↑ Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
  7. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Луганська область. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 березня 2022.
  8. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Кремінського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  9. ↑ Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". Архів оригіналу за 27 лютого 2018.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кремінський район


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кремінський_район&oldid=43675755