Відкрити головне меню

Сіткове — один з об'єктів природно-заповідного фонду Луганської області, заповідне урочище місцевого значення.

Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»
 
Категорія МСОПVI (Територія контрольованого природовикористання)
49°03′11″ пн. ш. 38°07′31″ сх. д. / 49.0530555600277722° пн. ш. 38.12527778002777268° сх. д. / 49.0530555600277722; 38.12527778002777268Координати: 49°03′11″ пн. ш. 38°07′31″ сх. д. / 49.0530555600277722° пн. ш. 38.12527778002777268° сх. д. / 49.0530555600277722; 38.12527778002777268
Розташування: Кремінський район, Луганська область, Україна Україна
Найближче місто: Кремінна
Площа: 13,0 га
Водні об'єкти: Сіверський Донець
Заснований: 12 липня 1980
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове». Карта розташування: Луганська область
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»
Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове»

Зміст

РозташуванняРедагувати

Заповідне урочище розташоване на південній околиці міста Кремінна в Кремінському районі Луганської області, на території Сіткового лісництва державного підприємства «Кремінське лісомисливське господарство». Координати: 49° 03' 11" північної широти, 38° 07' 31" східної довготи[1].

ІсторіяРедагувати

Заповідне урочище місцевого значення «Сіткове» оголошено рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в. ч.), № 247 від 28 червня 1984 р.

Загальна характеристикаРедагувати

Заповідне урочище «Сіткове» загальною площею 13,0 га являє собою сосновий бір віком дерев 135 років, що зростає на супіщаних ґрунтах другої борової тераси Сіверського Дінця. Середня висота дерев — 28,0 м, середній діаметр стовбурів — 50,0 см. Ділянка є еталоном штучних насаджень на малопродуктивних супіщаних землях степової зони України.

Рослинний світРедагувати

В заповідному урочищі домінують штучні насадження сосни звичайної. Трав'яний покрив формують куничник наземний і осока колхідська.

ПриміткиРедагувати

  1. Портал «Природа України». Луганська область. Заповідні урочища. Архів оригіналу за 14 жовтень 2013. Процитовано 1 жовтень 2013. 

ДжерелаРедагувати