Річковий рак
Річковий рак | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Річковий рак (Astacus) — рід безхребетних тварин ряду десятиногих ракоподібних (Decapoda), довжина тіла зазвичай 6-15 см, іноді — до 18 см. Рід складається з трьох видів, усі зустрічаються в Україні: Рак широкопалий (Astacus astacus L.), поширений у деяких невеличких річках і озерах правобережної заплави Дністра, Пруту й Тетерева; Рак товстопалий (Astacus pachypus L.) у Дніпровсько-Бузькому лимані: Рак вузькопалий (Astacus leptodactylus Eschz.) у всіх прісних та солонуватих водоймах. Найбільше промислове значення в Україні має рак вузькопалий. Як мешканці водойм ракоподібні дихають зябрами.
Ареал
ред.Річкові раки зустрічаються у річках і озерах з мулистим дном і урвистими берегами. Тіло вкрите панциром, який має захисне бруднувато-буре забарвлення — карапаксом. Жити можуть на різних глибинах, починаючи від 50 сантиметрів і доходячи до 3 метрів[1].
Будова річкового рака
ред.Тіло рака, на відміну від дафнії, вкрите твердим покривом — панциром. Він складається з хітинової шкірки (кутикули), просоченої вапняними (неорганічними) солями, що додають панциру міцність і твердість. Панцир захищає тіло річкового рака від пошкоджень.
Пересування
ред.У пошуках їжі рак повільно повзає по дну, рухаючи своїми довгими вусами, за допомогою 4-х пар ходильних ніг, а свої довгі кінцівки, озброєні клешнями, тримає напоготові у піднятому положенні і хапає ними здобич. В разі небезпеки рак повзе назад, відштовхуючись клешнями, різкими рухами підгинає під себе членисте черевце і завдяки цьому пливе у зворотному напрямку.
Живлення раків
ред.Раки всеїдні. Вони полюють на дрібних тварин, яких можуть захопити клешнями, поїдають відмерлі рештки тваринних організмів, запах яких чують здалеку. Живляться раки також і рослинною їжею — водоростями, пагонами очерету. Зимують вони у норах, у найглибших місцях. Протягом дня раки ховаються у своїх норках, а в сутінках, вони залишають свою схованку і вирушають на пошуки їжі.
Процес парування
ред.Самець відкладає на черевце самиці сперматофори, захищені водонепроникною оболонкою. Під час відкладення самицею яєць відбувається запліднення, і яйця прикріпляються до коротких черевних ніжок самиці. Ворушачи ніжками, самиці підганяють до яєць свіжу воду, необхідну для дихання зародків. На початку літа з яєць вилуплюються маленькі рачки, подібні до своїх батьків. Вони прикріплюються клешнями до тих же черевних ніжок матері.
Розвиток
ред.У перші роки життя рак часто линяє і швидко росте. З п'ятирічного віку він линяє раз на рік. Перші 2—3 дні після линьки покрив тіла у рака м'який, і беззахисний рак перебуває весь час у нірці. Дуже скоро він твердіє за рахунок запасів солей кальцію в тілі рака. Живуть раки 15—20 років і можуть досягати 20—25 см завдовжки.
Значення в екосистемі
ред.Раки є «Санітарами» водойм. Поїдаючи відмерлі рештки тварин вони очищують дно від падалі.
Примітки
ред.- ↑ Ловля раков в летний период: места обитания и лучшие приманки (рос.). 22 грудня 2017. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2018.
Література
ред.- Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Ю. И. Полянского. — 7-е изд., перераб. и доп. — М. : Высшая школа, 1981. — 606 с. (с. 328).
- Жизнь животных. В 7 т. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 2. Беспозвоночные / Под ред. Р. А. Пастернак. — М. : Просвещение, 1988. — 447 с. (с. 390—410). — ISBN 5-09-000446-3
- Зоологія безхребетних: Підручник / Г. Й. Щербак, Д. Б. Царічкова / за ред. В. В. Серебрякова. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2008. — 640 с. (с. 417—418, 424—426). — ISBN 978-966-439-075-7
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Натали В. Ф. Зоология беспозвоночных: Учебник / Под ред. Сазоновой О. Н. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Просвещение, 1975. — 487 с. (с. 307—309).
- Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 53)
- Фауна України. В 40 т. Т. 26. Ракоподібні. Вип. 3. Вищі раки. Річкові раки / Бродський С. Я. — К. : Наук. думка, 1981. — 212 с.
- Шарова И. Х. Зоология позвоночных: Учеб. пособие. — М. : ГИЦ «ВЛАДОС», 1999. — 592 с. (с. 381—382). — ISBN 5-691-00332-1
- Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних: Підручник. У 3 кн. Кн. 2. — К. : Либідь, 1996. — 320 с. (с. 156—160). — ISBN 5-325-00663-0
Посилання
ред.- Рак // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1554-1555. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з карцинології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |