Відкрити головне меню

Дворічанський район

район у Харківській області (Україна)

Дворіча́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у північно-східній частині Харківської області. Був створений 1923 року та проіснував до 1962 року. З 1963 по 1965 рік він входив до складу Куп'янського і Великобурлуцького районів Харківської області. Район було відновлено 8 грудня 1965 року. Населення становить 18 456 осіб (на 1 грудня 2012 року).

Дворічанський район
Coat of Arms of Dvorichanskiy Raion in Kharkiv Oblast.gif Dvoricha Raion prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Харківська область
Код КОАТУУ: 6321800000
Утворений: 1923
Населення: 17 707 (на 1.02.2016)
Площа: 1112.35 км²
Густота: 16.7 осіб/км²
Тел. код: +380-5750
Поштові індекси: 62700—62743
Населені пункти та ради
Районний центр: Дворічна
Селищні ради: 1
Сільські ради: 13
Смт: 1
Села: 51
Селища: 3
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 62700, Харківська область, Дворічанський р-н, смт. Дворічна, вул. Радянська, 8, 7-62-93
Вебсторінка: Дворічанська РДА
Голова РДА: Григоренко Ірина Володимирівна
Мапа

Commons-logo.svg Дворічанський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Дворічанський район розташований на північному сході Харківської області у лісостеповій зоні. Він межує: на півночі — з Валуйським районом Бєлгородської області Російської Федерації, на сході — з Троїцьким районом Луганської області, на півдні — з Куп'янським і на заході — з Великобурлуцьким районами Харківської області. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією — 40 км.

Великобурлуцький район   Росія   Росія
Великобурлуцький район   Луганська область
(Троїцький район)
Куп'янський район Куп'янський район

Територія району становить 1112,35 км² (3,54% площі Харківської області).

Річки й водоймища займають 818,5 га (7,3% площі району). Територією Дворічанщини протікають річки: Оскіл (друга за розміром водяна артерія області), Верхня Дворічна, Нижня Дворічна, Вільшана, Тавільжанка.

В районі є запаси рудої і білої глини, крейди і річкового піску.

Адміністративний центр Дворічанського району — селище міського типу Дворічна. У Дворічанському районі функціонує 1 селищна і 13 сільських рад. Кількість населених пунктів — 55.

ІсторіяРедагувати

Однією з характерних рис Дворічанського району є те, що протягом свого існування він знаходився на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яної доби та археологічні знахідки. В IV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямно-гребенчатої, середньостоговської і трипільської культур. З другої половини ІІІ тисячоріччя до нашої ери й до XV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праслов'янам — осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці. Після навали монголо-татар у ХІІІ сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем.

Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів монголо-татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці XVII століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю.

В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів.

Наприкінці XIX і початку ХХ сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю.

Духовне життя краю з кінця XVIII сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини — складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу.

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

Німецька окупація району в роки Німецько-радянської війни почалася 24 червня 1942 року й продовжувалася майже 8 місяців. Район звільнений 2 лютого 1943 року 6 гвардійським кавалерійським корпусом генерала-лейтенанта С.В. Соколова.

У роки Німецько-радянської війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі.

Людські втрати за роки Німецько-радянської війни склали:

  • загиблих на фронті — 2828 чоловік;
  • розстріляно під час окупації — 218 мирних громадян.

Високого звання Героя Радянського Союзу були удостоєні три дворічанина:

У післявоєнний період з 1946 по 1958 рік у районі відновили виготовлення будівельних матеріалів та переробку сільськогосподарської продукції. Так, Дворічанський цегельний завод щорічно виготовляв 1,6 млн штук цегли, кільця для колодязів й мостів, черепицю. В районі також почалось розвиватися виробництво швейних виробів.

В 1966—1970 р. в районі посиленими темпами велися будівельні роботи в колективних господарствах. За цей період було побудовано 60 тваринницьких приміщень, 10 механізованих майстерень, 11 кормоцехів, введено в дію 15 шкіл, 10 сільських клубів, 16 магазинів, хлібозавод, 3 цегельних заводи, автостанція.

Адміністративний устрійРедагувати

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищна рада та 13 сільських рад, які об'єднують 95 населених пунктів та підпорядковані Дворічанській районній раді[1].

Населені пункти зняті з облікуРедагувати

ЕкономікаРедагувати

Сільське господарство і зараз є базовою галуззю економіки Дворічанського району. Площа сільськогосподарських угідь становить 87656.3 га (78.8% загальної площі району). У тому числі:

  • рілля — 63877,29 га (72,8% сільгоспугідь);
  • пасовища — 16809,5га (19,1%);
  • сінокоси — 4622,2 га (5,3%).

Ліси й лісопосадки займають у районі 15278,69 га, що становить 13,7% території району.

У сільськогосподарському виробництві переважають виробництво молока, м'яса, а також вирощування зернових і технічних культур.

Останнім часом стабілізувалася робота промислового комплексу району. Торік промислові підприємства збільшили обсяги виробництва в 1,5 рази. Ця тенденція зберігається й у поточному році. На якісно новий рівень вийшла діяльність реформованих сільгосппідприємств, 80% з який працюють прибутково. Успішно розвивалася ситуація й на споживчому ринку, що дозволило збільшити товарообіг на 44,3%. Фінансовий результат діяльності суб'єктів господарювання склав 2,8 млн грн. прибутку.

У минулому році в районі було введено в експлуатацію 1420  м² житла; 970 м газопроводу низького тиску в с. Тополі; 1,4 км водогону в с. Рідкодуб, на спорудженні об'єктів каналізації й очищення стічних вод у смт. Дворічна освоєно понад 1 млн грн. Також здійснювалася реконструкція хірургічного відділення Центральної районної лікарні (300,2 тис. грн.) і гуртожитку в смт. Дворічна (201 тис. грн.).

Рівномірність території, сприятливі кліматичні умови, значні агрокліматичні та рекреаційні ресурси доповнюють переваги географічного положення району. Тут розміщується Краснооскільска зона рекреаційної діяльності — одна з найбільших у Харківській області. У заплаві річки Оскіл, між Куп'янськом і Дворічною, знайдені значні запаси мінеральних вод хлоридно-натрієвого складу. В екологічному відношенні вся територія району відноситься до умовно чистих, тобто вона практично безпечна для життя й господарської діяльності населення та рекомендована для усіх видів відпочинку і туризму. У районі створений Національний природний парк «Дворічанський».

Основні напрямки розвиткуРедагувати

  • відродження тваринництва, як основи стабільного функціонування сільгоспформувань;
  • створення племінних господарств й сучасних комплексів з виробництва м'яса;
  • впровадження прогресивних технологій у вирощуванні сільгоспкультур;
  • розвиток місцевої переробної промисловості;
  • створення оптимального ділового клімату для залучення інвестицій, розвиток підприємництва й «зеленого туризму».

НаселенняРедагувати

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 10 295 2061 1294 3167 2615 1091 67
Жінки 12 026 1877 1307 3153 3089 2281 319


Чисельність населення району станом на 01.12.2012 року становила 18,46 тисяч осіб. У тому числі:

  • міського населення — 3,81 тис. ос.;
  • сільського населення — 14,65 тис. ос.

Щільність населення в районі становить 16,6 осіб на 1 км².

У Дворічанському районі проживає 7,6 тис. пенсіонерів (36,4% від загальної чисельності населення).

Народжуваність у районі в 2011 році становила 11,5 ос. на 1000 жителів. Смертність — 19,67 ос. на 1000 жителів.

Національний склад населення в районі досить різноманітний:

Національність Кількість %
українці 17493 83,7
росіяни 3016 14,4
білоруси 123 0,9
молдавани 78 0,4
вірмени 25 0,1
інші 174 0,8

Соціальна сфераРедагувати

У районі налічується 19 загальноосвітніх шкіл й ліцей-інтернат, в яких працює 12 комп'ютерних класів. Завдяки турботі академіка права, народного депутата 3 та 4 скликань Чугуївського виборчого округу С. Б. Гавриша у 9 школах учні мають можливість регулярно користуватися Інтернетом (Дворічанський ліцей — інтернат, Дворічанська, Колодязненська, Кам'янська, Топільська, Жовтнева, Мечниківська, Вільшанська, Тавілжанська середні школи).

У районі також функціонують: музична школа, 2 дитячих спортивних школи, аграрний професійний ліцей, Центральна районна лікарня, 4 сільських амбулаторії сімейного лікаря, а також 26 ФАПів.

Культурні заклади району представлені: центральною районною бібліотекою, центральною районною дитячою бібліотекою, 22 сільськими бібліотеками, районним будинком культури, 23 сільськими будинками культури.

У районі видається щотижнева газета «Дворічанський край». Її тираж 1633 екз. З телевізійних каналів у районі стабільно приймаються «УТ — 1», «Інтер», «1+1», «ТЕТ», ТРК «Україна».

В районі функціонує 94 спортивних спорудження, у тому числі: 19 спортивних залів, 20 футбольних полів, 20 спортивних містечок, 33 волейбольні та 20 баскетбольних майданчики, а також 2 стадіони. Найкращий спортивний комплекс району — центральний стадіон «Колос». Найкращий спортивний зал у Дворічанської ДЮСШ.

РелігіяРедагувати

У районі діють три релігійні громади Української Православної Церкви Московського Патріархату:

  • Успіння Пресвятої Богородиці (смт. Дворічна);
  • Побідоносця і Великомученика Георгія (с. Миколаївка);
  • Вознесіння Господнє (с. Вільшана).

ПерсоналіїРедагувати

У Дворічанському районі, недалеко від міста Куп'янська, у селі Мечникове є музей лауреата Нобелівської премії, мікробіолога Іллі Мечникова. Вчений з дитинства виявляв дивовижні здібності. Працював у Харкові, Одесі, Парижі.

Дворічанщина є малою Батьківщиною деяких видатних людей, які залишили слід в історії.

Тут народилися:

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дворічанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 53,71% (проголосували 8 100 із 15 081 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін - 34,58% (2 801 виборців); Петро Порошенко - 22,98% (1 861 виборців), Сергій Тігіпко - 13,26% (1 074 виборців), Юлія Тимошенко - 6,69% (542 виборців), Петро Симоненко - 5,41% (438 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 3,38%.[3]

С П И С О К

депутатів Дворічанської районної ради

обраних в багатомандатному виборчому окрузі

на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року  

Прізвище, ім’я, по батькові депутата Посада Місце роботи Назва місцевої організації політичної партії, від якої обрано депутата
Акулов Василь Володимирович генеральний директор ПСП Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Базарна Олена Олексіївна бухгалтер Товариство з обмеженою відповідальністю «Східагроконтракт» Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Бєлуха Людмила Анатоліївна голова профспілки Профспілка Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Василець Валентина Анатоліївна пенсіонер Пенсіонер Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Гиренко Андрій Іванович голова Фермерське господарство «Гиренко А.І.» Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Глотова Людмила Іванівна Керуюча справами Дворічанська районна рада Дворічанська районна організація Партії «Відродження»
Дорошенко Василь Іванович Голова Районна організація ветеранів Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Концевич Олександр Андрійович викладач кафедри “Міцність та надійність машин” Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.П.Василенка Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Кулик Микола Вікторович інженер з охорони праці ПП «Джерело» Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Лебединський Юрій Вікторович заступник директора ПСП «Вільшанське» Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Найданова Лариса Миколаївна директор Територіальний центр соціального  обслуговування (надання соціальних послуг) Дворічанської районної державної адміністрації Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Остапенко Олександр Михайлович пенсіонер пенсіонер Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Пилипенко Володимир Петрович пенсіонер пенсіонер Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Приходько Валерій Анатолійович Голова Дворічанська районна державна адміністрація Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Рибалка Олександр Іванович зоотехнік ПСП « Виселок» Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Рябенко Володимир Миколайович пенсіонер пенсіонер Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Саранді Наталія Михайлівна Вчитель української мови та літератури Дворічанська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Сердюк Петро Іванович Фізична особа-підприємець Фізична особа-підприємець Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Скиба Володимир Миколайович директор ТОВ «Колодязненське» Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Скоропльот Надія Іванівна Начальник Управління соціального захисту населення Дворічанської районної державної адміністрації Дворічанська районна партійна організація політичної партії «НАШ КРАЙ»
Скрипніков Сергій Вікторович Фізична особа-підприємець Фізична особа-підприємець Дворічанська районна партійна організація ВО «Батьківщина»
Тамарян Микаєл Григорович директор ТОВ «Агроліга» Дворічанська районна в Харківській області організація партії «Блок Петра Порошенка  «Солідарність»
Терехова Наталія Іванівна інспектор Служба у справах дітей Дворічанської районної державної адміністрації Дворічанська районна партійна організація політичної партії «НАШ КРАЙ»
Турбаба Галина Григорівна Голова Дворічанська районна рада Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Хавелов Іван Петрович Голова Фермерське господарство Хавелов І.П. Дворічанська районна організація політичної партії «Всеукраїнське об’єднання  «Центр»
Чудік Сергій Вікторович приватний підприємець приватний підприємець Дворічанська районна організація Партії «Відродження»

Пам'яткиРедагувати

Пам'ятки природиРедагувати

Дворубчіне Заказник Ботанічний місцевого значення 68 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Кам’янське лісництво кв.34
Колодязнянській Заказник Ботанічний місцевого значення 94,5 Рішення облради від 24.09.2002 біля с. Колодязне Дворічанський район
Коновалове Заказник Ботанічний місцевого значення 25 Рішення облвиконкому від 30.12.1984 №562 Дворічанське лісництво кв.5  Дворічанський район
Конопляне Заказник Ботанічний місцевого значення 315,9 Рішення облради від 17.11.1998 с. Тополі, с. Кам’янка  Дворічанський район
Коробочкине Заказник Ботанічний місцевого значення 29,1 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 біля селища Дворічна Дворічанський район
Крейдяний Заказник Ботанічний місцевого значення 36,9 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 біля селища Дворічна Дворічанський район
Криничанський Заказник ентомологічній місцевого значення 18 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Новоєгорівська Пам'ятка природи ботанічна місцевого значення 2,5 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Озерний Заказник Ботанічний місцевого значення 44 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Кам’янське лісництво кв. 16, кв. 17  Дворічанський район
Осичняк Заказник ентомологічній місцевого значення 20 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Осокивській Заказник ентомологічній місцевого значення 25 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Піщаний Заказник ентомологічній місцевого значення 15 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Строївській Заказник ентомологічній місцевого значення 28 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 Дворічанський район
Червоний Заказник Ботанічний місцевого значення 49,8 Рішення облвиконкому 03.12.1984 №562 с. Нижнє Червоне Дворічанський район

ПриміткиРедагувати