Сторожинець

село в Чернівецькій області (Україна)

Сторожинéць — Місто в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області, розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом Р62. Центр Сторожинецької міської громади.

Сторожинець
Герб Сторожинця Прапор Сторожинця
У центрі міста
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Сторожинецька міська громада
Засноване XIV століття
Перша згадка 1448
Статус міста від 1854 року
Населення 14 077 (01.01.2022)[1]
 - повне 14 077 (01.01.2022)[1]
Площа 25,8 км²
Поштові індекси 59000–59004
Телефонний код +380-3735
Координати 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д. / 48.15972; 25.71500Координати: 48°09′35″ пн. ш. 25°42′54″ сх. д. / 48.15972° пн. ш. 25.71500° сх. д. / 48.15972; 25.71500
Висота над рівнем моря 366 м
Водойма р. Серет, Дубовець
Назва мешканців сторожинча́нин
сторожинча́нка
сторожинча́ни
День міста третя неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Сторожинець
До обл./респ. центру
 - автошляхами 23,6 км
До Києва
 - автошляхами 545 км
Міська влада
Адреса 59000, м. Сторожинець, вул. Грушевського, буд. 6
Вебсторінка Сторожицька міська рада

CMNS: Сторожинець у Вікісховищі

Мапа
Сторожинець. Карта розташування: Україна
Сторожинець
Сторожинець
Мапа

Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.

Місто Сторожинець, після Чернівців, одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад. На одного мешканця тут в середньому припадає понад сорок квадратних метрів зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.

Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.

Назва мовами народів, які тут жили ред.

Історія ред.

Сторожинець вперше згаданий у грамоті з 1448. Першими мешканцями поселення були лісоруби. В 1774 році Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.

З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повіт[2] у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.

У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.

У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії.

Від румунсько-німецької окупації Сторожинець був звільнений військами Першого Українського фронту у березні 1944 року.

Населення ред.

Національний склад ред.

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Відсоток
українці 74,31 %
румуни 17,23 %
росіяни 4,91 %
поляки 2,20 %
інші/не вказали 1,35 %

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4][5]:

Мова Відсоток
українська 81,00 %
румунська 11,13 %
російська 6,56 %
інші/не вказали 1,31 %

Румунський перепис 1930 року ред.

Освіта ред.

Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець

Назва Адреса
Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 1
Сторожинецька гімназія № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 11
Сторожинецька гімназія № 2 м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 Б
Сторожинецький районний ліцей м. Сторожинець, Чаплигіна, 33

Вищі навчальні заклади у місті:

  • Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3
  • Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1

Пам'ятки ред.

У місті є пам'ятки архітектури:


У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. [6]

У місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015)[7].

Природно-заповідні місця ред.

Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.

Відомі люди ред.

Тут народилися:

Тут поховані:

Про Сторожинець в художній літературі ред.

Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60[8] та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148[9]:

Світлини ред.

 
Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Україна Інкогніта: Сторожинець
  3. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  4. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. У Сторожинці відзначили 182-у річницю від Дня народження Ю.Федьковича. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
  7. У Сторожинці відкрили пам'ятник Кобзарю // Від і До. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 11 березня 2015.
  8. Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх
  9. Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library [Архівовано 2014-07-14 у Wayback Machine.]

Посилання ред.