Відкрити головне меню

Високопілля (смт)

смт, районний центр у Херсонській області (Україна)

Високопі́лля (до 1915 року Кронау) — селище міського типу Херсонської області, центр Високопільського району, районний центр. Відстань до облцентру становить близько 169 км.

смт Високопілля
Vysokopillya gerb.png Vysokopillya prapor.png
Герб Високопілля Прапор Високопілля
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Високопільський район
Рада Високопільська селищна рада
Код КОАТУУ: 6521855100
Основні дані
Засноване 1869 як Кронау
Статус із 1957 року
Площа 8,3878 км²
Населення 4140 (01.01.2018)[1]
Густота 760 осіб/км²
Поштовий індекс 74000[2]
Телефонний код +380 5535
Географічні координати 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278Координати: 47°29′39″ пн. ш. 33°31′58″ сх. д. / 47.49417° пн. ш. 33.53278° сх. д. / 47.49417; 33.53278
Висота над рівнем моря 86 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Високопілля
До обл. центру:
 - залізницею: 131 км
 - автошляхами: 137 км
Селищна влада
Адреса 74000, Херсонська обл., Високопільський р-н., смт Високопілля, вул. Визволителів, 112
Голова селищної ради Руслан Миколайович Застава
Веб-сторінка Високопільська селищна рада
Карта
Високопілля. Карта розташування: Україна
Високопілля
Високопілля
Високопілля. Карта розташування: Херсонська область
Високопілля
Високопілля

Commons-logo.svg Високопілля у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Засноване у 1869 році німцями — переселенцями з Таврійської губернії як група поселень під назвою з центром у Кронау (нім. Kronau). У 1887 р. тут налічувалося 86 дворів. У VIII випуску «Ведомостей из важнейших селений Европейской России» за 1886 рік Кронау згадується як центр волості. У 1889 році в ній проживало вже 497 чоловік, 349 із яких займалися сільським господарством. Інтенсивно розвивались товарно-грошові відносини і капіталістичне підприємництво. В середині 80-х років XIX століття в Кронау почав діяти невеликий пивоварний завод, два оптові склади вина, два лісопильних склади. Пізніше російський купець Ю. А. Торлін побудував в колонії паровий млин (його обслуговували 30 робітників; сучасний вигляд млина Торліна), який виробляв за добу 14,5 тонн борошна дев'яти сортів. У 1900 році товарообіг 17 торговельних підприємств Кронау становив 145 тис. крб., тричі на рік тут влаштовувались ярмарки, на які збиралися селяни, ремісники, торговельний люд із навколишніх сіл. На зламі віків в колонії вже працювали 5 магазинів, корчма, винний погріб, пивна та дріб'язкова лавки.

Вже в перші роки існування колонії на сезонні роботи сюди приїздили малоземельні та безземельні селяни-українці з Полтавської та Чернігівської губернії. Частина заробітчан, відпрацювавши сезон, залишалися зимувати в Кронау, пізніше одружувалися, заводили господарство і жили разом з німцями, водночас добре вивчаючи їх культуру, мову і звичаї. Поступово в селищі склалися чотири общини: українська, німецька, російська та єврейська. Вони були різними за чисельним складом, проте відігравали помітну роль в житті волосного центру. Представники національних общин часто одружувалися між собою і з'являлись російсько-єврейські, українсько-німецькі сім'ї.

Колонія росла, обіг її головних промислових підприємств збільшувався з кожним роком. Високу марку торлинського борошна знали не тільки в Російській імперії, але і за її межами. Саме процес економічного зростання Кронау сприяв тому, що Ю. А. Торлін використав свої зв'язки і фінанси для внесення змін до затвердженого царським указом проекту будівництва залізниці Херсон-Мерефа. Саме Юхиму Андрійовичу Торліну — російському купцю і підприємцю високопільці завдячують тим, що саме через Високопілля в 1916 році пролягла залізнична колія.

XX ст.Редагувати

У 1914 році, коли почалася війна царської Росії з кайзерівською Німеччиною, «височайшим указом» було перейменовано всі населені пункти з німецькими назвами. В 1915 році Кронау дістало офіційну назву — Високопілля за його місцем на високому вододілі Дніпра й Інгульця та південних відрогах Наддніпрянської височини.

В 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.

З 1920 по 1923 рік Високопілля входило в Криворізький повіт Катеринославської губернії, в 19231926 роки в Апостолівський район Криворізького округу.

31 березня 1926 року ВУЦВК і РНК УСРР прийняли постанову «Про утворення на території Херсонської округи Високопільського району з переважною німецькою людністю». Постановою передбачено: «Утворити на території Херсонської округи новий Високопільський район з переважною німецькою людністю з центром у селищі Високопілля у складі вищенаведених залюднених пунктів».

Всього в районі налічувалось 36 населених пунктів, з них 29 німецьких. За період із 1935 по 1944 рік район пережив декілька реорганізацій, в тому числі і ліквідації.

З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.

9 березня 2015 року у селищі невідомими патріотами було завалено пам'ятник Леніну.

РозташуванняРедагувати

У центрі міста розташована залізнична станція Високопілля, звідки курсують приміські поїзди до Миколаєва, Херсона, Апостолове. Пасажирські поїзда курсують також до Києва, Кривого Рогу, Сміли. Під час літніх перевезень є поїзди до Одеси. Станція працює не цілодобово.

У сучасних межах район існує з грудня 1966 року і розташований він на півночі Херсонської області в басейні річки Інгулець, правої притоки Дніпра, і межує з адміністративними областями України — Миколаївською і Дніпропетровською. На півночі район має спільні кордони з Широківським та Апостолівським районами Дніпропетровської області, на півдні з Великоолександрівським районом Херсонської області, на сході — з Нововоронцовським районом Херсонської області, на заході з Березнегуватським районом Миколаївської області.

ХрамиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Довідник поштових індексів України. Херсонська область. Високопільський район

ПосиланняРедагувати