Бериславський район
Берисла́вський райо́н розташований у центральній правобережній частині Херсонщини, у Причорноморській низовині на правобережжі Дніпра та Каховського водосховища.
| Бериславський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Район на карті області | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область/АРК: | Херсонська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6520600000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 46 549 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1721 км² | ||||
| Густота: | 28.5 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5546 | ||||
| Поштові індекси: | 74300—74372 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | м. Берислав | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 21 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 34 | ||||
| Селища: | 7 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Адреса: | 74300, Херсонська область, м. Берислав, пл. Перемоги, 2, 7-63-58 | ||||
| Вебсторінка: | Бериславська РДА Бериславська райрада | ||||
| Голова РДА: | Гомон Олександр Вікторович[1] | ||||
| Голова ради: | Коновалов Володимир Іванович | ||||
| Мапа | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Загальні відомостіРедагувати
На північному сході межує з Нововоронцовським районом, на сході по руслу Дніпра з Великолепетиським, Горностаївським і Каховським районами, на півдні з містом Нова Каховка, Олешківським і Білозерським районами, на заході з Снігурівським районом Миколаївської області і північному заході з Великоолександрівським районом Херсонської області.
Займає площу 172,0 тис.га.
НаселенняРедагувати
Населення становить 55,9 тис.осіб. З них у місті Бериславі проживає 19,3 тис.осіб, у сільській місцевості 36,6 тис.осіб.
У районі мешкають представники 60 національностей. Місцями компактного проживання національних меншин є село Зміївка (німці, шведи) та селище Козацьке (ассирійці).
ІсторіяРедагувати
У III–IV столітті на території району була столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV століття — резиденція золотоординського хана Тохтамиша — Догангечіт. У 1484 році турки збудували тут фортецю Газі-Кермен (пізніше Кизикермен). У 1695 році фортецю здобули козацькі полки гетьмана Івана Мазепи. В 1784 році на руїнах Кизи-Кермена засновано місто Берислав.
Пам'ятки історіїРедагувати
На території району понад 350 різних пам'яток, серед яких:
- Святовведенська дерев'яна церква в Бериславі часів козаччини XVIII століття
- Залишки Кам'янської Січі в селі Республіканець
- Могила кошового отамана Костя Гордієнка
- Пам'ятний знак на честь 500-ліття першої згадки про козацтво на місці колишньої фортеці Тягинь
- Святогригорівський (Бізюків) монастир XVIII століття у селі Червоний Маяк
- Меморіал «Борцям за волю України» у с. Зміївка
ЕкономікаРедагувати
В економічному відношенні район є аграрно-індустріальним із галузями, що спеціалізуються на сільськогосподарському виробництві та переробці продукції. Промисловий потенціал складають такі галузі, як: машинобудування, виробництво будівельних матеріалів та харчова.
ПромисловістьРедагувати
ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» випускає комплектуючі вироби та запчастини до тепловозних, суднових та автотракторних дизелів, які поставляє й до Російської Федерації, та товари народного споживання.
У Бериславському районі працює 9 переробних підприємств. У їх числі відомі акціонерні товариства:
- «Князя Трубецького» (село Веселе)
- «Кам'янський» (село Одрадокам'янка)
- «Бериславський сирзавод»
- «Бериславський хлібозавод»
Сільське господарствоРедагувати
Серед 35 сільськогосподарських підприємств району визнаним лідером є агрофірма «Прогрес», основним видом діяльності якої є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції (консерви м'ясні та плодово-овочеві, понад 20 найменувань ковбасних виробів, до 10 видів м'ясних виробів). Вона орендує близько 3 тисяч га земель.
Всього ж сільськогосподарські підприємства різних форм власності обробляють 116,3 тис.га орної землі, в тому числі 226 фермерські господарства — 10,0 тис.га.
Внаслідок реформування аграрного сектора більша частина маточного поголів'я худоби знаходиться у приватному секторі.
ТранспортРедагувати
Територією району проходить автошлях E58.
Соціальна сфераРедагувати
У Бериславі діють медичне та педагогічне училища, аграрний ліцей, у районі понад 40 загальноосвітніх закладів різного рівня акредитації. Виходить друком районна газета «Маяк».[2]
ПолітикаРедагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бериславського району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 51,18% (проголосували 19 917 із 38 919 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,24% (9 209 виборців); Юлія Тимошенко — 17,11% (3 408 виборців), Сергій Тігіпко — 8,19% (1 631 виборців), Олег Ляшко — 6,84% (1 362 виборців), Анатолій Гриценко — 5,64% (1 123 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,81%.[3]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Розпорядження Президента України від 16 лютого 2017 року № 37/2017-рп «Про призначення О.Гомона головою Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області».
- ↑ http://www.kipiani.org/plain.cgi?344
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2018-02-27. Процитовано 2016-04-04.
ПосиланняРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бериславський район |
- Стаття про історію Бериславського району на офіційному сайті Херсонської обласної державної адміністрації[недоступне посилання з червень 2019]
- Нариси з історії Бериславщини
