Відкрити головне меню

Великий Березний

смт, райцентр в Закарпатській області, Україна

Вели́кий Бере́зний — селище міського типу в Україні, адміністративний центр Великоберезнянського району Закарпатської області.

смт Великий Березний
Coat of Arms of Velykyy Bereznyy.png Velykyy Berezniy prapor.png
Герб Великого Березного Прапор Великого Березного
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Великоберезнянський
Рада Великоберезнянська селищна рада
Код КОАТУУ: 2120855100
Основні дані
Засноване 1409
Статус із 1947 року
Площа 4,1 км²
Населення 7559 (01.01.2018)[1]
Густота 1843,6 осіб/км²
Поштовий індекс 89000
Телефонний код +380 3135
Географічні координати 48°53′37″ пн. ш. 22°27′27″ сх. д. / 48.89361° пн. ш. 22.45750° сх. д. / 48.89361; 22.45750Координати: 48°53′37″ пн. ш. 22°27′27″ сх. д. / 48.89361° пн. ш. 22.45750° сх. д. / 48.89361; 22.45750
Висота над рівнем моря 210 м
Водойма річка Уж
Відстань
Найближча залізнична станція: Великий Березний
До обл. центру:
 - залізницею: 48 км
 - автошляхами: 42 км
Селищна влада
Адреса смт Великий Березний, вул. Шевченка, 12
Голова селищної ради Кирлик Богдан Юрійович
Веб-сторінка Великоберезнянська селищна рада
Карта
Великий Березний. Карта розташування: Україна
Великий Березний
Великий Березний
Великий Березний. Карта розташування: Закарпатська область
Великий Березний
Великий Березний

Commons-logo.svg Великий Березний у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Розташований на правому березі Ужа, при підніжжі гір. Через Великий Березний проходять автомобільна траса та залізниця УжгородЛьвів.

Великий Березний розташований на етнічній території Лемківщини.

КліматРедагувати

Клімат на території м'який, помірно теплий і вологий, але зими тут дещо холодніші, ніж в інших районах закарпатської частини Українських Карпат. Середня температура січня становить −6°С, липня — +15,6—18,0°С за середньорічної максимальної температури +30°С і мінімальної — −31°С. Опадів тут випадає 800—1100 мм на рік.

ҐрунтиРедагувати

У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові ґрунти різного ступеня оглеєності, у річковій долині — лучні глейові ґрунти.

ІсторіяРедагувати

Епоха графів ДругетівРедагувати

Перша згадка про поселення, назване від дерева береза, припадає на 1409 рік, коли кенез (староста) Бонча притягнув до відповідальності винного за якийсь злочин і над ним відбувся суд. У державному податковому списку за 1427 рік ідеться про те, що Великий Березний належить до володінь Ужгородської домінії графів Другетів. Згідно з урбаром 1691 року, теперішній район (центр і навколишні села) на правах округу входив у 4-й дистрикт Ужгородської домінії графа Берчені, спадкоємця Другетів.

Станом на 1427 рік тут налічувалося 33 селянські двори, тобто приблизно 150 душ. За урбаріальним переписом 1791 року в селі 80 кріпацьких сімей з наділом і 70 безземельних жителів.

Жителі Березнянщини брали активну участь у визвольній війні 1703—1711 років. Загони повстанців під керівництвом Івана Беци, що спустилися з гір, у вересні 1703 року взяли в облогу Ужгородську фортецю.

За переписом 1751 року, в селі було 40 дворів і понад 200 жителів. 12 квітня 1770 року Великий Березний здобув статус містечка і пов'язане з цим право проводити великі ярмарки, куди стікався народ з обох боків Карпат. Станом на 1825 рік тут було 126 будинків і 1309 жителів.

За Географічним словником Угорщини станом на 1839 рік тут проживало 1216 душ, із них 750 греко-католиків, 300 римо-католиків, тобто угорців і німців, 160 євреїв.

 
Залізничний вокзал поч. ХХ ст.

З відкриттям ділянки залізниці Ужгород — Великий Березний у 1897 році і будівництвом лінії до Ужка спостерігається інтенсивне зростання населення Великого Березного. Напередодні Першої світової війни тут уже було близько 3000 жителів. Ще через 30 років (1944 р.) у 547 будинках тут мешкали 4032 особи. Станом на 1980 рік у селищі міського типу (з 1947 р.) кількість жителів становила 6200 осіб.

ЄВРЕЙСЬКА ОБЩИНА У ВЕЛИКÔМУ БЕРЕЗНÔМУ

(текст взято з Вісника русинів у Словаччині, мовою оригіналу)

  Перва жидўвська община была основана у 1797 рôці. Первыми євреями были Шимон Бен Меєр, Матитьягу Бен Моше, Бен Авраам и другі. Большинство из них были имігранты купцюв.  Айбо находит ся и дôкумент у якôму указує ся, ош у Великôму Березнôму были записані дві файты в общўй сложности 8 жидўв ищи у 1746 рôці, айбо бўльш достовірнôй інформації бўльш ниє.

  До 1830 рôку жидўвська людность выросла до 159 чол., а у 1877 уже 492 чол. (29% выд ôбщôй чисильности людности). У часы Чехословакії, у 1921 рôці жидўвська людность выросла до 979 чол, а у 1941 рôці до 1 237 чол.

  Великый Березный быв регіональным центром для невеличкый сусідніх населенных пунктўв и його людность была ôцінена у 3 000 чол. На тот час большинством житилюв были євреями, остальні было в основнôму карпаторусины и цигане.

  У Великôму Березнôму были релиґіозны суды из мадярськыми и чиськыми суддями. Была и тюрма, но на кўлько извесно ни єден єврей ни быв робўтником, и нитко из жидўвськôї общины там ни сидів.

  У 1920-х роках євреям у  Великôму Березнôму принадлижали 42 ділові установы, в тôму числі винокуренного завода, банка и пару невеликый завôдўв. 31 жидўв были ремеслинниками и пару было професіоналами, в тôму числі чотыри  дохтôре и три юристы.

  До зачатку 1930 рôку жиды активно брали участь у економічнôму животови Великого Березного, на пример: было 10 оптовикы, 49 торгôвцюв, 10 фермерўв, 25 робочых, 15 часный служащых, 20 самозанятъі особы, 120 спеціалістўв ( в тôму числі 5 юристўв), фотограф Симкович, 30 жидўвськых воєнных и 40 другых. Но было тоды и 20 безроботных и 25 на соціальных пособіях.

  Ближайша болниця у Уґочанськôму кôмітаті была у Ужгороді, в 40 км. Айбо, у Великôму Березнôму, тоды было 5 жидўвськых дохтôрўв: Штернберг, Хендлер, Браун и два другі, а также єврейська акушерка (єї сын быв пôвішеный у 1939 рôці мадярами, через ото, ош мав симпатії до кôмунізму). У горôді быв и мадярськых християнськых дохтор.

У Великôму Березнôму  жиды были ґаздами двох банкўв, а мôже и бўльше, де провели грôші людьом, давали кридиты и так дале. Ісак Дойч быв менеджером банка в ракаши из Моше Хандлером были совладельцями Ро-Уш банка.  У Ісака Доцча быв также кожаный бôвт. Бôвт быв у Моше Хандлера, де продавав ткані и проводив май велику часть свого часу. Другый банк «Uvierny Ustov» принадлижав и управляв ся Девид Стейґером, котрый быв вўтцьом Дов Ціон Стейґера.

  Машины у Великôму Березнôму были у тых дôхтôрўв, кутрі испôльзовали їх для домашніх вызôвўв. Айбо были ищи «скôрі» из Ужгорода,  кутрі приходили у приймали больных на случай череззвычайных ситуацій. Дохторе, по крайнюй мірі, дохтор Хендлер, машину ни гнали, у них было свôї водітилі. Дохтор Хандлер арендовав свôю машину, сяк изробив и Ісак и Батя Дойч Из трьома младшыми дітьми Єстер, Сарі и Моше. Извесно, ош у їх машинах были автокрісла по боках, так що люди сиділи лицьом єден ид другôму.

  Тоды у Вликôму Березнôму было офіціально пять улиць, айбо мнôгі люди жили без установкы (назвы) улиці.  На улици Дойч жило 70 жидўв, так и на улици Стефаник, де у євреїв были файні опшаря из великыми красными садами и городами, де росли усякі ôвôчі. Треба пувісти,ош у усіх жидўв были такі красні опшаря, а у русинўв коло хыжі росли в основнôму лиш булі/крумплі. За улицьов Дойч было ищи зданія, де 2 квартиры здавали ся в оренду жидўвськыми файтами Рот и Мўттельман.

 ХОЛОКОСТ

  У 1939 рôці, При ôкупації Подкарпатськôй Руси Мадярщинôв, мадяре заняли ВеликыйБерезныйи выдрізали євреїв выдїх средств житя. Пару дисяткўв жидўв были выдправлині у Мадярщину у трудôві батальоны, другі выдправлені на восточный фронт.А пак, в кўнци июля 1941 рôку ряд жидўвськых файт, кутрі ни мали мадярського гражданства, была депортовані на українську теритôрію ôкуповану нацистами, Камяницьк-Подільск, де уни были убитъі.  

  На другый динь пўсля Пасхы (16 апреля 1944 рôці) тых жидўв що ся лишилижандармы пўгнали у синагôгу, кутрі убгородили дзьопкавôв дрўтьов. Пўсля того уни были доставлені жилізнôв дорôгôв у ужгородськоє гетто. Там жидўв диржали місяць, а пак перевезли у концтабор у Аушвіц.

СПИСОК ДЕПОРТОВАНЫХ У АУШВІЦ

ACKERMANN, Jolan - 1915

GOLDSTEIN, Izsak – 1905

MULLER, Emil – 1907

ADLER, Jeno - 1926

GROSS, Alex - 1931

NAGLER, Simon – 1906

ADLER, Mozes – 1926

GROSS, Bernat - 1929

NAGLER, Zoltan 1911

ADLER, Rozsi - 1924

GROSZ, Berta - 1914

NAJOVITS, Hermann – 1924

BAUMEL, Ignac - 1895

GROSZ, David - 1913

NEUMANN, Margit – 1914

BECK, Markus - 1905

GROSZ, Izidor - 1900

RIPPNER, Jozsef  - 1925

BERGER, Etel - 1922

GROSZ, Regina - 1917

ROCHLITZ, Bernat – 1912

И ИЩИ ПОШТИ 2 СÔТНІ ОСТАЛЬНЫХ ЄВРЕЇВ…

РЕЛІҐІОЗНОЄ ЖИТЯ

  Раввин Авраам Брôди быв первым раввином Великого Березного. Вўн быв правнуком знаменитого Рабби Броды из Прагы. Вўн умер у 1882 рôці. Первыми тко помагали у управлінні синагогôв и гарантіровали жидўвські мôлебні были Зсіґмонд Вайнбергера, Мор Фелдман, Давид Міттелман и Джейкоб Хавберк.

  Євреї Великого Березного построили свôю перву синагôгу у 1802 рôці, пўсля того пару раз ї востановляли. Друга синагога была построєна у 1924 рôці и там было 2 невеликі молебельні дома. Община также мала ешвы и Талмуд Тора, де у 1920 рôці было 72 студинтўв.

  Великый Березный мав годовый бюджет у рôзмірі дись коло 100 000 чиськых крон, из них 30 000 крон тратили ся на сôціальні и благотворитєльні цілі, а 2 500 выділяли на жидўвську общину.

  При Чехословакії, раввин Шулем Софе Шрайбер быв назначенный раввином общины Великого Березного, также фунґовала ешва для 70 стидинтўв. Ôкрўм Швайдера, руководством жидўвськôй общины занимали ся Адольф Московиц, Хенрик Хендлер, Марк Хендлер, Стейґêр.

  У жидўвськôй общины сохраняли ся и фунґовали благотворітєльні орґанізації, такі як Bikkur Holim (Общество благотворітєльнôй помочи) и Gemilut Chasudim (безплатный кредит общества). Молодьож принадлижала в основнôму до сионістськых групп.

  Жидўвські файты Великого Березного и сусідніх населенных пунктўв пôльзовали ся тыном/тимитовом, що  находит ся у гранці.

29.11.2018

М.Чикивдя

ГербРедагувати

 
Печатка Великого Березного. Перша половина XIX ст.

На печатці Великого Березного першої половини XIX ст. в обрамленні лаврового вінка герб Угорщини. Напис угорською мовою: «Печатка міста Великий Березний».[2]

Цікаві місцяРедагувати

У селищі є парк екзотичних і реліктових рослин, закладений наприкінці XIX століття.

У центрі селища споруджено пам'ятник Т. Г. Шевченку і воїнам Радянської армії, які загинули в боях у жовтні 1944 року .

У селищі розташована прикордонна застава.

У Великому Березному є архітектурна пам'ятка — Церква Св. Трійці.

КультураРедагувати

У жовтні 1990 у Великому Березному відкрито перший в області пам'ятник Тарасові Шевченку. Культурний відпочинок населення селища організовує районний будинок культури.

Історико-краєзнавчий музей

Музей відкрито 1998 р. в одному з приміщень школи, щоб зберегти весь матеріал, зібраний учнівським колективом протягом багатьох років. Разом із наставниками учні школи ведуть пошукову, дослідницьку та краєзнавчу роботу. Записують легенди, казки, прислів'я, приказки свого краю, спогади старожилів. Крім того, вони вивчають традиції та звичаї, побут місцевих жителів та збирають старовинні речі — одяг, знаряддя праці, предмети домашнього вжитку. Теперішня експозиція музею є результатом цієї кропіткої діяльності.

Експозиція музею має два відділи: історичний та краєзнавчий. Матеріали історичного відділу розповідають про відомі та маловідомі факти історії Верховинського краю, видатних людей, традиції та обряди. Окремі експонати дають змогу ознайомитися з історією виникнення освіти на Березнянщині, про школи минулого, видатних випускників. Найціннішими експонатами цього відділу є колекція старовинних ікон і народного одягу. Краєзнавчий відділ оформлений у вигляді світлиці. Тут стіл і лавиці, предмети домашнього вжитку, давні знаряддя праці (мотальниця, прядка, елементи кросен). Представлена тут і сучасна виставка робіт учнів на тему «Природа і фантазія».

ПерсоналіїРедагувати

Відомі уродженці


Пам'яткиРедагувати

У селищі розташовані парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Парк-арборетум і Арборетум в дворі райвиконкому.

ГалереяРедагувати

Будинок районної адміністрації 
Будинок селищної ради 
Підвісний місток через річку Уж поблизу Великого Березного 
Вигляд на Уж нижче за течією поблизу Великого Березного 
Колишня синагога, тепер Будинок культури 
Синагога в 1920-х роках 
Перша синагога в Великому Березному 

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати