Мальчицький Семен Йосипович
Семен Йосипович Мальчи́цький (8 травня 1924, Великий Березний — 24 червня 2005, Ужгород) — український графік; член Спілки художників України з 1970 року. Лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за 2003 рік.
| Мальчицький Семен Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
8 травня 1924 Великий Березний | |||
| Смерть | 24 червня 2005 (81 рік) | |||
| Ужгород, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Закарпатська академія мистецтв (1946) | |||
| Діяльність | графік | |||
| Вчитель | Бокшай Йосип Йосипович, Ерделі Адальберт Михайлович, Манайло Федір Федорович і Борецький Адальберт Адальбертович | |||
| Працівник | Закарпатська академія мистецтв і Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Роботи в колекції | Закарпатський художній музей імені Йосипа Бокшая | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 8 травня 1924 року у селі Великому Березному (нині селище Ужгородського району Закарпатської області, Україна) у сім'ї каменяра. 1928 року його сім'я переїхала до Ужгорода. Впродовж 1939—1944 років навчався в Ужгородській учительській семінарії[1]. 1946 року закінчив живописне відділення Ужгородського державного художньо-промислового училища, де навчався у Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Адальберта Борецького. Після здобуття освіти викадав у ньому.
Впродовж 1948—1952 років працював науковим співробітником Ужгородської картинної галереї; з 1953 року — у виробничій майстерні Художнього фонду[1]; у 1967–1984 роках — консультант із виставок Закарпатської організації Спілки художників України; одночасно протягом 1980–1984 років викладав у Мукачівській художній школі. Мешкав в Ужгороді в будинку на вулиці Заньковецької № 4, квартира № 20[2]. Помер в Ужгороді 24 червня 2005 року.
Творчість ред.
Автор пейзажів у техніках пастелі, вугілля. Серед робіт:
- «Верховинський куточок» (1947);
- «Усть-Чорна» (1952);
- «Кримські гори» (1960);
- «Мати» (1960);
- «Лумшорський край» (1962);
- «Горянська ротонда» (1967);
- «Село Кибляри» (1968);
- «Руїни Середнянського замку» (1968);
- «Амариліс» (1974);
- «Нова вулиця» (1975);
- «Зелений край» (1975);
- «Село мов писанка» (1977);
- «Прийшла весна» (1978);
- «Новий місяць» (1979);
- «Ужоцькі дуби-велетні» (1979);
- «…А на тому боці, там живе Марічка» (1982);
- «Новобудови» (1982);
- «Міжгірська Верховина» (1983);
- «Ювілейний букет» (1986);
- «Міленіум» (1988);
- «Річанські слідки минулого» (1989);
- «Свалявська долина» (1997);
- «Літо на Березнянщині» (1997);
- «Різдвяний натюрморт» (1999);
- «Мажорна осінь» (2003).
Брав участь в обласних виставках з 1946 року, всеукраїнських з 1956 рокута закордонних з 1968 року. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1970, 1974, 1981, 1986—1987, 1989, 1994, 1999 роках, Мукачевому у 1974, 1981 роках, Великому Березному у 1981 році. Учасник міжнародних пленерів. Посмертні виставки пройшли:
- у 2012 році — виставка пастелі в київському Музеї сучасного образотворчого мистецтва України;
- у 2014 році в Ужгороді — виставка присвячена 90-річчю від дня народження художника[1].
Деякі картини зберігаються у Закарпатському художньому музеї.
Примітки ред.
- ↑ а б в Мистецький простір Закарпаття. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
- ↑ Мальчицький Семен Йосипович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 92.
Література ред.
- Б. І. Кузьма. Мальчицький Семен Йосипович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.