Казанка (смт)
Каза́нка — селище міського типу, центр Казанківського району Миколаївської області, розташоване за 9 км від залізничної станції Казанка. Відстань до облцентру становить 132 км і проходить автошляхом Н11. За 35 км розташоване місто Кривий Ріг.
| смт Казанка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Миколаївська область | ||||
| Район | Баштанський район | ||||
| Громада | Казанківська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1800 | ||||
| Статус | із 1967 року | ||||
| Площа | 13 км² | ||||
| Населення | ▼ 7129 (01.01.2017)[1] | ||||
| Густота | 564.8 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 56000-56008 | ||||
| Телефонний код | +380 5164 | ||||
| Географічні координати | 47°50′17″ пн. ш. 32°49′34″ сх. д. / 47.83806° пн. ш. 32.82611° сх. д.Координати: 47°50′17″ пн. ш. 32°49′34″ сх. д. / 47.83806° пн. ш. 32.82611° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 89 м | ||||
| Водойма | р. Висунь
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Казанка | ||||
| До станції: | 9 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 122 км | ||||
| - автошляхами: | 132 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 56000, смт Казанка, вул. Миру, 228 | ||||
| Голова селищної ради | Паланіч Наталія Іванівна | ||||
| Вебсторінка | Казанківська селищна рада | ||||
| Карта | |||||
  Казанка | |||||
 Казанка | |||||
| |||||
|
| |||||
Історичні відомостіРедагувати
Засноване у 1800 році селянами-переселенцями з Курської губернії. Перші поселенці прибули на свято Казанської ікони Божої матері на честь якого й назвали село.
За даними на 1859 рік у казенному селі Єлизаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 4487 осіб (2347 чоловіків та 2140 жінок), налічувалось 686 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Казанківської волості, мешкала 4881 особа, налічувався 881 двір, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, церковно-приходська школа, відкрита у 1872 році[3], земська станція, 13 лавок, трактир, винний склад, 2 постоялих двори, відбувались базари по неділях та ярмарки: 25 березня, 15 травня та 14 вересня,[4]. За 5 верст — молитовний будинок. За 7 верст — залізнична станція.
1974 року засновано Казанківський історичний музей.
13 квітня 2015 року у селищі невідомі патріоти завалили пам'ятник Леніну.
ПерсоналіїРедагувати
- Кремінь Тарас Дмитрович —український політик, науковець, громадський діяч, уповноважений із захисту державної мови;
- Мирович Анатолій Іванович (1914—1976) — радянський військовий льотчик,
- Нікулін Анатолій Данилович (1937—2004) — колгоспник, механізатор; повний кавалер ордена Трудової Слави.
ДжерелаРедагувати
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
ПосиланняРедагувати
- Моя Казанківщина [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ рос. дореф. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. Въ типографіи Карла Вульфа. 1868. LXXX + 191 стор., (код 1583)
- ↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В.А. Сердюк. – К.: Ярославів Вал, 2019. – с. 61.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)