Петропавлівка (Петропавлівський район)

Петропа́влівка — селище міського типу Дніпропетровської області, центр Петропавлівського району, а також Петропавлівської селищної ради. Населення — 6 834 осіб[1]. У 1957 р. наданий статус селища міського типу.

смт Петропавлівка
Gerb Petropavlivky.png Prapor Petropavlivky.png
Герб Петропавлівки (смт) Прапор Петропавлівки (смт)
Свято-Петропавлівська церква
Свято-Петропавлівська церква
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Петропавлівський район
Рада Петропавлівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Петропавлівка 
Основні дані
Засноване 1775
Статус із 16.08.1957 року
Площа  км²
Населення 6834
Поштовий індекс 52700—52704
Телефонний код +380 5631
Географічні координати 48°27′15″ пн. ш. 36°26′25″ сх. д. / 48.45417° пн. ш. 36.44028° сх. д. / 48.45417; 36.44028Координати: 48°27′15″ пн. ш. 36°26′25″ сх. д. / 48.45417° пн. ш. 36.44028° сх. д. / 48.45417; 36.44028
Висота над рівнем моря 80 м
Водойма р. Самара, Бик
Відстань
Найближча залізнична станція: Петропавлівка
До станції: 3 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 132 км
Селищна влада
Адреса 52700, смт Петропавлівка, вул. Героїв України, 53
Голова селищної ради Яблуновський Максим Миколайович
Карта
Петропавлівка. Карта розташування: Україна
Петропавлівка
Петропавлівка
Петропавлівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Петропавлівка
Петропавлівка

Commons-logo.svg Петропавлівка у Вікісховищі

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Петропавлівка розташоване на лівому березі річки Бик в місці її впадіння в річку Самара (ліва притока), вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Троїцьке, на протилежному березі — село Самарське. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці і заболочені озера. Через селище проходить автомобільна дорога Т 0424, поруч проходять автомобільна дорога М04 (E50) і залізниця, станція Петропавлівка за 2 км.

ІсторіяРедагувати

ЗаснуванняРедагувати

Замисливши Білевську фортецю (нинішній Красноград) зв'язати з Бахмутом, — центральним містом Азовської губернії, — якомога кращими шляхами сполучення та впорядкованими слободами, — Азовський губернатор Чертков дав наказ губернській канцелярії застосувати всі заходи для найшвидшого втілення цього наміру.

Задля цієї мети губернська канцелярія дала розпорядження Бахмутській провінційній канцелярії першу роту Луганського пікінерного полку негайно перевести з Бахмутської фортеці до Вовководського повіту та новим поселенням заселити її при річках — Самарі й Бику.

Наприкінці 1775 та на початку 1776 років наказ було виконано: у Вовководському повіті, при річках — Самарі й Бику, у місцевості добрій, багатій і розкішній, на державній, вільній і незайманій, дикопорослій землі, виникла військова слобода з пікінерів Луганського полку з усіма їх сімействами і родичами.

Пікінери ці в Бахмутській фортеці належали до місцевої Петропавлівської церкви, являли собою парафію її, а тому, на згадку собі й нащадкам, новозаселену слободу свою назвали Петропавлівкою. У слободі Петропавлівці, перші поселенці її, користуючись усіма вигодами і зручностями багатої місцевості, швидко позаводили повне господарство, — маєтність; володіючи непоганими ґрунтами землі, влаштували у слободі та в околицях її пристойні економічні садиби.

Восени 1776 року слобідчани почали клопотатись про спорудження у себе першої церкви. Виборні слободи Петропавлівки Семен Ручій, Левон Семененко та Іван Макаренко подали губернатору Черткову прохання, у якому, виклавши усі права свої на залишену ними в Бахмуті Петропавлівську церкву, просили його наказати перенести її, як їх пряму і законну власність, до новоствореної слободи Петропавлівки. Негайно наведена була по цій справі відповідна довідка, і за довідкою виявилось, що вимоги обивателів слободи Петропавлівки, стосовно Петропавлівської церкви м. Бахмута, за суттю справи, слушні і законні. На цій підставі Азовський губернатор Чертков, папером від 7-го листопада 1776 року, просив у преосвященного Євгенія благословення і дозволу Петропавлівську церкву з Бахмута перенести до новонаселеної слободи Петропавлівки.

Рішенням Консисторії від 22-го грудня того ж 1776 року дозволено перенести Петропавлівську церкву з Бахмута в новонаселену на державній порожній, вільній землі слободу — Петропавлівку по річці Бику, поблизу річки Самари. У 1777 р. парафіяльних дворів у Петропавлівці було 133, у них чол. 521, а жін. 478, обох статей 999 душ.

19 століттяРедагувати

У 1846 році Петропавлівка стала містечком і центром волості Катеринославської губернії.

Тут процвітало хліборобство, а вигідне географічне положення сприяло розвиткові торгівлі та ремесел.

У XIX сторіччі було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

Станом на 1886 рік в селі мешкало 5405 осіб, налічувалось 969 дворів, 2 церкви православні, єврейський молитовний будинок, школа, земська лікарня, поштова станція, 4 горілчані склади, трактир, 3 постоялі двори, 28 лавок, проходило 4 ярмарки на рік[2].

20 століттяРедагувати

Радянські війська відійшли з Петропавлівки 12 жовтня 1941 року. Визволене разом з селищем Межова 10 вересня 1943 р. Однак щодо цього питання є чимало непорозумінь серед істориків. Більшість сходяться на думці, що 10 вересня визволення Петропавлівки лише розпочалося. Насправді, Петропавлівку було остаточно визволено в період з 15 вересня 1943 р. по 17 вересня 1943 р.

КультураРедагувати

Пам'ятки, архітектураРедагувати

Кам'яний трьохпрестольний храм на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла був побудований в 1910 році. Будівля храму однокупольна, з дзвіницею. Центральний престол — на честь святих первоверховних апостолів Петра і Павла, лівий — на честь святої великомучениці Катерини, правий — на честь благовірного князя Олександра Невського.

ТуризмРедагувати

Об'єкти, які можуть бути використані у туристичних цілях по Петропавлівці:

  • Свято-Петропавлівська Православна церква.
  • Історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка.
  • Меморіал солдатської слави

Поблизу Петропавлівки розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення Петропавлівські лимани.

ЗМІРедагувати

Петропавлівка.City — міське інтернет-видання, запущене у грудні 2017 колективом ПП "Редакція газети «Степова зоря» та Агенцією розвитку локальних медіа «Або».

УродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2020 року (укр). Київ: Державна служба статистики України. 2020. 
  2. Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск VIII. Санкт-Петербург 1886 (рос.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Додаткові джерелаРедагувати