Широке (Широківський район)

Широ́ке — селище міського типу в Україні, центр Широківського району Дніпропетровської області.

смт Широке
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Широківський район Широківський район
Рада Широківська селищна рада
Код КОАТУУ: 1225855100
Основні дані
Засноване 1787
Статус із 1938 року
Площа  км²
Населення 11 221
Поштовий індекс 53700 — 53704
Телефонний код +380 5657
Географічні координати 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278Координати: 47°41′04″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д. / 47.68444; 33.27278
Висота над рівнем моря 42 м
Водойма р. Інгулець, р.Бакаєць
Відстань
Найближча залізнична станція: Інгулець
До станції: 12 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 178 км
Селищна влада
Адреса 53700, смт. Широке, вул. Вишнева, 6
Голова селищної ради Сагура Ігор Анатолійович
Карта
Широке. Карта розташування: Україна
Широке
Широке
Широке. Карта розташування: Дніпропетровська область
Широке
Широке

Commons-logo.svg Широке у Вікісховищі

Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташуванняРедагувати

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомостіРедагувати

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомостіРедагувати

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[1].

Ще одне місце в Широкому пов'язане, згідно з легендою, з битвою під Жовтими Водами. Трохи вище СПТУ № 82 є криниця, в якій козаки святили зброю, йдучи на бій.

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій[2] (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).

ЦеркваРедагувати

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами. Ось що написано в «Хронологіко—історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году». 27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь.

ЕкономікаРедагувати

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • 2 школи.
  • 4 дитячих садки.
  • ДЮСШ.
  • Будинок дитячої творчості.
  • Школа мистецтв.
  • Будинок культури.
  • Районна бібліотека
  • Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

ЕкологіяРедагувати

  • На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.