Широке (Широківська селищна громада)

селище Широке
Герб	Прапор
	Стела при в'їзді в селище з боку Кривого Рогу
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Криворізький район
Тер. громада	Широківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA12060290010034876
Основні дані
Засновано	1787
Статус	із 2024 року
Населення	▼ 9 623 (01.01.2022)
Поштовий індекс	53700 — 53704
Телефонний код	+380 5657
Географічні координати	47°41′4″ пн. ш. 33°16′22″ сх. д. / 47.68444° пн. ш. 33.27278° сх. д.
Висота над рівнем моря	42 м
Водойма	р. Інгулець, р.Бакаєць ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Інгулець
До станції:	12 км
	До обл. центру:
- автошляхами:	178 км
Селищна влада
Карта
	Широке
	Широке
	Широке у Вікісховищі

Широ́ке — селище в Україні, центр Широківської селищної громади Криворізького району Дніпропетровської області.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Широке.

Колишній центр Широківського району. Населення — 11,6 тис. мешканців (1984).

Географічне розташування

Селище міського типу Широке розташоване на лівому березі річки Інгулець, вище за течією на відстані 2 км лежить село Інгулець, нижче за течією на відстані 2 км село Радевичеве, на протилежному березі — місто Інгулець (з 2002 року — район міста Кривий Ріг). Через селище проходить автомобільна дорога Т 0411.

Археологічні відомості

Курган на лівому березі річки Інгулець, розкопаний Л. П. Криловою в 1966 році. В похованні 18 виявлено антропоморфну статуетку серезліївського типу. Трипілля СІІ.

Історичні відомості

Сучасне поселення виникло у XVIII ст. на землях Інгульської паланки Нової Січі як запорозький зимівник.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Широківської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 4976 осіб, налічувалось 779 дворів, працювали православна церква, судовий пристав та з'їзд мирових судей, школа, аптека, 9 лавок, винний склад, трактир, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях^[2].

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання та подальших репресій^[3] (у приміщенні колишньої колгоспної конюшні утримувалось 340 євреїв).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	10413	92.80%
російська	723	6.44%
білоруська	34	0.30%
вірменська	18	0.16%
румунська	7	0.06%
польська	3	0.03%
німецька	2	0.02%
болгарська	1	0.01%
угорська	1	0.01%
гагаузька	1	0.01%
інші/не вказали	18	0.16%
Усього	11221	100%

Релігія

Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Саме біля криниці була перша церква тоді ще зимівника. Була вона дерев'яною і як всі козацькі церкви — Покровською. Запорізькі козаки вважали Покрову своєю заступницею. Наша церква будувалась на народні кошти, розміри її були скромними. Вона мала лише один купол. Над нею не височіла дзвіниця. Стояла вона окремо поруч з церквою. В церкві було четверо великих та двоє малих дверей, 8 великих та 16 малих вікон з ажурними ґратами.

Ось що написано в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій херсонської і таврійської губерній», виданого в Одесі 1848 року: «Село Широкое, церковь Покровская, деревянная, Бобринського уезда. Когда основана, не известно, но освячена действительно 1792 года, ее тепер уже нет, а существует вместе одной другая, каменная, построенная в 1833 году».

27 липня 1997 року на місці старої аптеки було заплановано збудувати храм. У 2005 році відбулася Хресна хода, було освячено місце та закладено перший камінь. Храм знаходиться за адресою вул. Соборна, 101.

Наразі в селищі Широке знаходяться наступні сакральні споруди релігійних громад:

Зал Царства Свідків Єгови (вул. Покровська, 45-Б).

Економіка

Інгулецький кар'єр. ВАТ «Інгулецький ГЗК».
ТОВ «Сузір'я».
Броварня^{[джерело?]}
Птахівник

Об'єкти соціальної сфери

2 школи.
4 дитячих садки.
ДЮСШ.
Будинок дитячої творчості.
Школа мистецтв.
Будинок культури.
Районна бібліотека
Протяжність водопроводів по смт. Широке 226,8 км

Екологія

На відстані 1 км від села розташований Інгулецький кар'єр, у якому видобуток залізної руди відкритим способом.

Відомі люди

Товкач Андрій Віталійович (1978—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народились

Андрій Авраменко (Ирій) — діяч українського підпілля на Донбасі, організатор «Маріупільської газети», актор театру «Березіль», учень Леся Курбаса.
Данюк Олександр Григорович (1982—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Надія Доценко — українська актриса, Народна артистка СРСР
Василь Біднов — український громадський і культурний діяч, історик української церкви, член Української Центральної Ради
Графа Олександр Іванович (1965—2014) — старший лейтенант (посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кирейко Віталій Дмитрович — український композитор, педагог, музично-громадський діяч, народний артист УРСР.
Лисечко Антон Ігорович (1988—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Павло Темченко — корінний широчанин. 1882 року народження, письменник.
Цапенко Олександр Олегович (1998—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Галерея

Військовий меморіальний комплекс загиблим у роки Великої Вітчизняної війни
Артоб'єкт "Я кохаю Широке"
Святий Ангел Божий
Межрегіональний центр професійної перепідготовки військовослужбовців м. Кривого Рогу

Джерела

У Вікісловнику є сторінка Широке.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Сайт Верховної Ради України^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Сайт села Широкого^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Широке — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

Примітки

↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Дишлов М.Я. Широ́ке // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.881-891

[ukr-ukrstat-2022-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)

[2] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[3] Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]