Товкач Андрій Віталійович

Андрі́й Віта́лійович Товка́ч (3 квітня 1978(19780403) — 26 грудня 2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Товкач Андрій Віталійович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження3 квітня 1978(1978-04-03)
Промисловий, Комсомольський район, Хабаровський край
Смерть26 грудня 2017(2017-12-26) (39 років)
Авдіївка
Військова служба
Роки служби2015-2016; 2016-2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Народився 1978 року в поселенні Промисловий (Комсомольський район, Хабаровський край, РРФСР). З дитинства мешкав в смт Широке (Широківський район, Дніпропетровська область) — у малому віці разом із родиною переїхав до України. Закінчив Широківську школу № 1, професійно-технічне училище, здобув фах тракториста.

Мобілізований 2015 року — служив у 1-му протитанково-артилерійському дивізіоні 93-ї бригади; після демобілізації працював у Дніпрі — в «АТБ-Маркет». 2016 року повернувся до ЗСУ, служив на посаді водія-номера обслуги 138-ї бригади. Влітку 2017-го підписав контракт на службу у 25-ій бригаді; старший солдат, гранатометник парашутно-десантного батальйону.

26 грудня 2017 року загинув опівдні — від смертельного вогнепального поранення під час обстрілу зі стрілецької зброї опорного пункту «Шахта» (вентиляційний ствол шахти «Бутівка-Донецька»).

29 грудня 2017-го похований в смт Широке поряд із могилою матері.

Без Андрія лишились батько, цивільна дружина, дві доньки (від двох шлюбів), брат та сестра.

Нагороди та вшанування

ред.
  • Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 грудня[2][3].

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 26 лютого року № 42/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  3.   Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 грудня на YouTube

Джерела

ред.