Вилкове

Ви́лкове, Вилків (рум. Vâlcov, рос. Вилково) — місто, розташоване в українській частині дельти Дунаю, на крайньому південному заході України, в Кілійському районі Одеської області. Це останній населений пункт на берегах Дунаю перед його впадінням в Чорне море. Відстань до обласного центру становить близько 207 км і проходить автошляхом Т 1628. Місто є адміністративним центром Вилківської міської громади.

Вилкове
Герб Вилкового
Вулиця Вилкова
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Одеська область
Район	Кілійський район
Громада	Вилківська міська громада
Код КОАТУУ	5122310300
Засноване	1746 р.
Статус міста	з 1762 року
Населення	▼ 8006 (01.01.2019)
Площа	3.5 км²
Густота населення	2365 осіб/км²
Поштові індекси	68355
Телефонний код	+380-4843
Координати	45°23′57″ пн. ш. 29°35′37″ сх. д.
Висота над рівнем моря	0 м
Водойма	Дунай
День міста	25 травня
Відстань
Найближча залізнична станція	Дзинілор
До станції	63 км
До обл./респ. центру
- залізницею	226 км
- автошляхами	207 км
До Києва
- автошляхами	668 км
Міська влада
Адреса	68355, Одеська область, Кілійський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а; тел. 04843-31052
Веб-сторінка	http://vilkovo.pp.ua
Міський голова	Дзядзін Микола Тихонович
Вилкове у Вікісховищі Карта Вилкове Вилкове

У місті розташований Усть-Дунайський морський торговельний порт. Діє пункт контролю на кордоні з Румунією Вилкове — Переправа.

Загальні відомості

Місто засновано 1746 року під назвою Посад Липованське, статус міста отримано в 1762 році.

Вилкове на початку 20-го століття

Це місто також відоме під назвою «Українська Венеція» завдяки численним каналам (місцеві жителі називають їх єриками), проритим вздовж вулиць. Тому човен тут є звичнішим засобом пересування, ніж автомобіль. Місто налічує близько 11000 мешканців (на 2001 рік), з них близько 70 % — росіяни-липовани, близько 25 % — українці, а також румуни, молдовани, гагаузи та болгари.

Найбільша християнська конфесія міста — православні старообрядці-липовани (близько 70 %, в основному росіяни), решта — вірні Української Православної Церкви Московського патріархату. В місті три церкви: дві належать старообрядцям, одна — УПЦ.

З огляду на те, що Вилкове розташоване посеред боліт дельти Дунаю, загальноприйнятий в Одеській області тип зернового сільського господарства тут неможливий, тому найбільшою сферою зайнятості населення є рибальство на Дунаї, озерах дельти та в Чорному морі. Окрім рибальства Вилкове відоме як місце виноградарства та вирощування полуниць (ці культури масово вирощуються мешканцями міста на островах дельти).

У Вилковому розташована адміністрація Українського Дунайського біосферного заповідника, чия територія охоплює острови дельти вгору та вниз за течією Дунаю, плавні на північ від Дунаю, озера дельти та двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя.

Поблизу міста створено ботанічний заказник місцевого значення Ліски.

Населення

Таблиця зміни чисельності населення

1959	1970	1979	1989	2001	2016
8767	9873	10 302	11 022	9260	8278

Мовний склад населення (2001)

українська мова	російська	молдовська	болгарська
15,34 %	83,46 %	0,54 %	0,28 %

Національний склад населення (2001)

українці	росіяни	молдавани	гагаузи
25,5 %	70,5 %	1,2 %	0,3 %

Вилкове у мистецтві

У літературі

• У місті тривалий час мешкала й учителювала молдовсько-російська письменниця Ольга Накко.
• Тут народився румунський та радянський письменник Ілля Константиновський.

Надзвичайна повінь 2018

У третій декаді березня 2018 року у місті розпочалася велика повінь, яка призвела до затоплення прибережних районів. Реалізується значна державна програма допомоги місцевому населенню.

Релігія

Найбільша християнська конфесія міста — православні старообрядці — липовани (близько 70 %, в основному росіяни), решта — віруючі Української православної церкви (Московський патріархат) і протестанти. З середини XIX століття в Вилковому існував чоловічий старообрядницький Петропавлівський монастир, закритий радянською владою в 1948 році. На згадку про нього споруджено каплицю. Діють два старообрядницьких (Святого Миколая і Різдва Пресвятої Богородиці) і три православні храми (Миколаївський, Серафимовский і Свято-Троїцький). Також в місті розташовані три протестантських церкви: одна належить баптистському руху; друга — п'ятидесятницькому руху, а третя є частиною Української Протестантської Церкви «Нове Покоління».

Пам'ятки

• 

  Свято-Миколаївська церква

Див. також

• Вилковський Петропавлівський монастир

Джерела

• Верменич Я. В. Вилкове // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 508. — ISBN 966-00-0734-5.
• Галяс В. Вилкове // Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К., 1969. — С. 488—497.
• М'ягченко Т. І. Вилкове // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.

Посилання

• Інформація та відпочинок Вилкове
• Безкоштовні місця для рибалки у Вилкове на Дунаї
• Музей г. Вилково
• Муніципальний музей особистих колекцій імені Блєщунова
• Фотографії Вилкового із сайту iloveua.org
• Вилкове — Українська Венеція на плавнях Дунаю
• Фотополювання. Вилкове
• Документальний фільм про Вилкове та життя липован
• Відеофільм про Вилкове і Дунайський біосферний заповідникdbr.org.ua
• Вилкове — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
• Банк даних Державної служби статистики України
• Cities & towns of Ukraine