Відкрити головне меню

Ільф Ілля Арнольдович
Ilya Ilf.jpg
Ім'я при народженні Ієхієл-Лейб Файнзільберг
Псевдо Ілля Ільф
Народився 3 (15) жовтня 1897(1897-10-15)
Одеса
Помер 13 квітня 1937(1937-04-13) (39 років)
Москва
·туберкульоз
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Національність єврей
Місце проживання
Діяльність письменник-сатирик
Мова творів російська
Роки активності 19231937
Напрямок реалізм
Жанр фейлетон, роман, новела, повість
Magnum opus «Дванадцять стільців»
Брати, сестри Сандро Фазіні[d]

CMNS: Ільф Ілля Арнольдович на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, нар. 3 (15) жовтня 1897(18971015), Одеса — пом. 13 квітня 1937, Москва) — радянський письменник, гуморист і фейлетоніст українського єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) і «Золоте теля» (1931).

ЖиттєписРедагувати

 
Меморіальна табличка на будинку за адресою вулиця Старопортофранківська, 137 в Одесі, де народився письменник

Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (в дівоцтві Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками). В 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів. В 1923 приїхав у Москву, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони. У ранніх нарисах, розповідях і фейлетонах Ільфа неважко знайти думки, спостереження і деталі, згодом використані в спільних творах Ільфа і Петрова. У 1925 році відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926-го починається їхня спільна робота, на перших порах складається у створенні тем для малюнків і фейлетонів в журналі "Смехач" і обробці матеріалів для газети "Гудок".

Першою значною спільною роботою Ільфа і Петрова (Євгена Петрова) став роман «Дванадцять стільців». Так почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Робота над романом розпочалася у 1927 році, опублікований вперше був у 1928 році в журналі "30 днів" і в тому ж році вийшов окремою книгою. Історія про великого комбінатора була написана менш ніж за півроку. Основу роману Ільфу і Петрову підказав Валентин Катаєв, саме йому вони і присвятили пізніше свій твір. Цензура в ті часи була жорстка - до виходу книги у світ, її неабияк скоротили. Але процес чистки на цьому не закінчився. Ще 10 років «12 стільців» будуть жорстко редагувати і змінювати. У підсумку книга скоротиться майже на третину.

Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано:

У 1932 — 1937 роках Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».

Ілля Ільф помер від туберкульозу в Москві 13 квітня 1937 року.

ПсевдонімРедагувати

Псевдонім «Ільф» може бути скороченням від його імені Ілля Файнзильберг, але більш імовірно абревіатурою його єврейського імені відповідно до єврейської традиції іменних абревіатур.

Дослідження літературної спадщини І. ІльфаРедагувати

У 1950-х — 1960-х рр. перші в СРСР літературознавчі досліждення творів І. Ільфа та Є. Петрова здійснила київський літературознавець і текстолог Лідія Яновська [2].

Див. такожРедагувати

  • 3668 Ільфпетров — астероїд головного поясу, названий на честь тандему письменників Ільфа та Петрова

ВиноскиРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

  • Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Литературная энциклопедия. — Т. 4. — Москва, 1930. — С. 460.
  • Сценаристы советского художественного кино. — Москва, 1972. — С. 154.
  • Знаменитые евреи: Краткие биографии. — Москва, 1997. — С. 219–223.
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. — Москва, 1998. — С. 303.
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — Київ, 1999. — С. 551.
  • Иллюстрированный энциклопедический словарь. — Москва, 2000. — С. 494.
  • Е. Петров. Мой друг Ильф. — Москва, 2002.