Ільф Ілля Арнольдович
| Ільф Ілля Арнольдович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Илья Ильф | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ієхієл-Лейб Файнзільберг | |||
| Псевдонім | Ілля Ільф | |||
| Народився | 3 (15) жовтня 1897 Одеса | |||
| Помер | 13 квітня 1937 (39 років) Москва ·туберкульоз | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  Російська імперія,  СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Місце проживання | Одеса Санкт-Петербург Москва | |||
| Діяльність | письменник-сатирик | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1923—1937 | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Жанр | фейлетон, роман, новела, повість | |||
| Magnum opus | «Дванадцять стільців» | |||
| Брати, сестри | Сандро Фазіні | |||
|
| ||||
 Ільф Ілля Арнольдович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, рос. Илья Арнольдович Ильф; 3 (15) жовтня 1897, Одеса — 13 квітня 1937, Москва) — російський радянський письменник, гуморист та фейлетоніст єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) й «Золоте теля» (1931).
Життєпис
ред.
Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (до шлюбу Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками).
У 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів.
У 1923 приїхав до Москви, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони. У ранніх нарисах, розповідях і фейлетонах Ільфа неважко знайти думки, спостереження і деталі, згодом використані в спільних творах Ільфа і Петрова.
У 1925 відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна робота, на перших порах складається у створенні тем для малюнків і фейлетонів в журналі «Смехач» і обробці матеріалів для газети «Гудок».
Першою значною спільною роботою Ільфа і Петрова (Євгена Петрова) став роман «Дванадцять стільців». Так почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Робота над романом розпочалася у 1927 році, опублікований вперше був у 1928 році в журналі «30 днів» і в тому ж році вийшов окремою книгою. Історія про великого комбінатора була написана менш ніж за півроку. Основу роману Ільфу і Петрову підказав Валентин Катаєв, саме йому вони і присвятили пізніше свій твір. Цензура в ті часи була жорстка — до виходу книги у світ, її неабияк скоротили. Але процес чистки на цьому не закінчився. Ще 10 років «12 стільців» будуть жорстко редагувати і змінювати. У підсумку книга скоротиться майже на третину.
Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано:
- роман «Золоте теля» (1931);
- новели «Незвичайні історії з життя міста Колоколамська» (1928);
- новели «1001 день, або Нова Шахерезада» (1929);
- повість «Одноповерхова Америка» (1937).
У 1932—1937 Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».
Псевдонім
ред.Псевдонім «Ільф» може бути скороченням від його імені Ілля Файнзильберг, але більш імовірно абревіатурою його єврейського імені відповідно до єврейської традиції іменних абревіатур.
Дослідження літературної спадщини І. Ільфа
ред.У 1950-х — 1960-х рр. перші в СРСР літературознавчі досліждення творів І. Ільфа та Є. Петрова здійснила київський літературознавець і текстолог Лідія Яновська[2].
Див. також
ред.- 3668 Ільфпетров — астероїд головного поясу, названий на честь тандему письменників Ільфа та Петрова
Виноски
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела та література
ред.- Г. П. Герасимова. Ільф Ілля [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 450. — ISBN 966-00-0610-1.
- С. О. Плахотнюк. Ільф І. і Петров Є. [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
- Литературная энциклопедия. — Т. 4. — Москва, 1930. — С. 460.
- Сценаристы советского художественного кино. — Москва, 1972. — С. 154.
- Знаменитые евреи: Краткие биографии. — Москва, 1997. — С. 219–223.
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. — Москва, 1998. — С. 303.
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — Київ, 1999. — С. 551.
- Иллюстрированный энциклопедический словарь. — Москва, 2000. — С. 494.
- Е. Петров. Мой друг Ильф. — Москва, 2002.