Липовани (філіповани, філіпони) — невелика (близько 40 тис.) релігійна група старообрядців, переважно pociяни за походженням, які оселилися в Молдовському князівстві, в Добруджі та Східній Мунтенії.

НазваРедагувати

(Фі)ліповани, (фі)липовці — послідовники свят. митрополита Филипа ІІ Московського, які з часів Івана Грозного зазнали переслідувань зі сторони царської влади[1].

Назви «липовани» має дві версії походження. За першою, вона походить від румунського «li pava» — вони мостять. Будинки перших поселенців були з цегли, яку виготовляли, мостячи мул з дна річки. Така споруда називалась «лампач». За другою версією — бо вони ховалися у липових лісах і писали ікони на липових дощечках.[2]

Зараз мешкають в українській (Одеська область) та румунській (жудец Тулча) частинах дельти Дунаю, а також в невеликій кількості в районі гирла р. Прут та в кількох інших районах Молдови.

Ця релігійна група емігрувала з північної частини європейської Московії після релігійного розколу в російській православній церкві, викликаного реформами патріарха Никона 1651 року.

Мають суворі релігійні настанови та традиційно протистоять Російській Православній церкві.

В Україні найбільша липованська громада проживає у м. Вилкове Кілійського району Одеської області. Дві з трьох церков у Вилкове — липованські. Спочатку, більшість липован проживало на островах і Вилкове поділялось на дві частини: липованську та українську. Жителі з різних частин міста не могли одружуватись між собою, але згодом це змінилось.[2]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Victor Vascenco, «Melchisedec şi lipovenii Архівовано 24 серпень 2009 у Wayback Machine.», Romanoslavica (University of Bucharest), XLII, p
  2. а б Люди з островів: хто такі липовани. О, Море.Сity (uk). Процитовано 2020-02-05. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати