Гоща
Го́ща — селище міського типу в Україні, центр Гощанського району Рівненської області. Селище розташоване на річці Горинь, за 33 км від залізничного вузла Рівне.
смт Гоща | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Рівненська область | ||||
Район/міськрада | ![]() | ||||
Рада | Гощанська селищна рада | ||||
Код КОАТУУ: | 5621255100 | ||||
Облікова картка | смт Гоща | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1152 | ||||
Площа | 7,09 км² | ||||
Населення | ▼ 5353 (01.01.2017)[1] | ||||
Густота | 756 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 35400 | ||||
Телефонний код | +380 3650 | ||||
Географічні координати | 50°35′55″ пн. ш. 26°40′31″ сх. д. / 50.59861° пн. ш. 26.67528° сх. д.Координати: 50°35′55″ пн. ш. 26°40′31″ сх. д. / 50.59861° пн. ш. 26.67528° сх. д. | ||||
Висота над рівнем моря | 192 м | ||||
Водойма | річки: Горинь, Берества | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | Рівне | ||||
До станції: | 33 км | ||||
До обл. центру: | |||||
- автошляхами: | 28 км | ||||
Селищна влада | |||||
Адреса | 35400, Рівненська область, Гощанський р-н, смт. Гоща, вул. Застав'я, 22 | ||||
Голова селищної ради | Панчук Микола Миколайович | ||||
Карта | |||||
|
РозташуванняРедагувати
Гоща розташована на річці Горинь на Західній Волині.[2] Площа міста — 5,59 км².[3]
Відстань шосейними шляхами до Рівного — 28 км,[4] фізична відстань до Києва — 251,95 км.[3]
У селищі річка Берества впадає у Горинь.
Сусідні населені пункти:[3]
НазваРедагувати
Назва селища походить від слова гост (погост), що означає «поселення».[5]
ІсторіяРедагувати
Перша згадка у літописах про Гощу датується 1152 роком. У глибоку давнину великі литовські князі подарували землю по річці Горинь, між Корцем і Острогом, хрещеному магометанину Мурзі-Кирдей-Хану.
Гоща набула статусу міста у XVI ст. (Магдебурзьке право). Володіли Гощею родини Кердеїв-Гойських[6]. Ще на початку ХХ століття в північній частині міста прослідковувалися вали та рештки старого замку. За деякими свідченнями, тут, в школі, в 1600-х роках навчався майбутній московський самодержець Лжедмитрій I.
В XVII ст. Гоща належала князям Соломирецьким. Зокрема, княгиня Регіна Соломирецька виступила фундатором й меценатом Михайлівського монастиря, з умовою відкриття при монастирі школи. 1639 року до обителі перенесено школу-філію Києво-Могилянського колегіуму з Вінниці (перед тим, у першій половині ХVІІ ст., у місті діяв аріанський навчальний заклад). Викладання у таких філіях (інша мала місце у Крем'янці) відбувалося за програмою Київської колегії («ведле порядку школ києвских»). Рівень викладання засвідчують постаті ректорів школи Ігнатія Оксеновича Старушича й Інокентія Гізеля.[7]
В Соломирецьких Гощу купує коронний воєвода, «миротворець» Адам Кисіль.[8] Під час повстання Хмельницького А. Кисіль доволі часто проживав тут. Зі свого маєтку у Гощі А. Кисіль вів перемовини з Богданом Хмельницьким наприкінці весни — на початку літа 1648 року. Листи він посилав за допомогою монахів Гощанського чоловічого монастиря, переважно через Петронія Ласка.[9] Вдова А. Киселя Анастасія продала маєток гетьману Павлу Тетері.[10]
Декілька разів на Гощу нападали повстанці та козацькі ватажки, наводячи страх на мешканців, особливо юдеїв.
В 1775 р. володіли Ленкевичі, Наприкінці XVIII століття ними був закладений парк, що згодом став окрасою міста і був віднесений до десятки найцікавіших парків України.
У XIX ст. власниками були Валевські, які в Гощі мали одну з найбільших вівчарень на Волині (близько 3 тис. овець), а також стайні на 300 коней.
До 17 вересня 1939 року місто належало Ровенському повіту Волинського воєводства. Тут розміщувався охоронний прикордонний батальйон «Гоща».
4 липня 1941 року гітлерівці захопили Гощу і навколишні села. Маючи агентурні дані польської таємної поліції почали знищувати активістів підпілля та українських націоналістів.
У червні 1942 року створена група месників на чолі з Іваном Кутковцем. Одночасно з цим підрозділом в районі діяла розгалужена мережа українських повстанців. У селах, на хуторах, лісах несли варту вояки УПА.
В часи Другої світової війни 20 травня 1942 року нацистською владою в містечку розстріляно 670 євреїв [11] .
У 1959 році Гоща набула статус селища міського типу.
25 листопада 2018 року в Гощі освячено храм УПЦ КП на честь святителя Василія Великого[12].
КультураРедагувати
БібліотекиРедагувати
Гощанська центральна районна бібліотекаРедагувати
В лютому 1940 р. видана постанова бюро Рівненського обкому КГ(б) України № 28 «Про організацію бібліотек в області». В Гощі була створена бібліотека. Під час Другої світової війни вона була знищена. У лютому 1947 р. створено хату-читальню (площа кімнати складала 25 м.кв.) фонд декілька десятків книг. В 1959 р. районна бібліотека отримала нове приміщення, загальною площею 80 м.кв. При бібліотеці діяло 2 пересувки, працювало три бібліотечні працівники: завідувач райбібліотекою, один методист і один бібліотекар. Станом на 01.01.1960 р. фонд районної бібліотеки становив 5585 примірників. В бібліотеці діяли алфавітний і систематичний каталоги. В 1969 р. відбулося роз'єднання районів. Гощанський район був поділений на Корецький, Острозький і Гощанський. На період 1970 р. районна бібліотека обслуговувала 1804 читача і фонд становив — 23247 книг; книговидача — 36785 примірників. У 1974 р. була прийнята Постанова УК КПРС: «Про підвищення ролі бібліотек в комуністичному вихованні трудящих і НТТ». В зв'язку з цим ЦК Партії доручив Раді Міністрів союзних республік, обласним виконкомам Рад депутатів трудящих провести в 1974—1980 рр. централізацію масових бібліотек єдиної системи з єдиним книжковим фондом. В 1977 р. в Гощанському районі була розпочата робота над зведеним АК всіх бібліотек району, а з 3 лютого 1978 р. створена Гощанська централізована бібліотечна система, директором якої стала Музичук Є. Н., а заступником директора по роботі з дітьми — Калюх А. С. Гощанська ЦБС включала: Гощанську центральну районну бібліотеку, Гощанську районну бібліотеку для дітей, Тучинську сільську бібліотеку для дітей і 62 сільські бібліотеки. Районна бібліотека складалась з таких відділів: обслуговування читачів (абонемент і читальна зала); комплектування та обробки літератури; методично-бібліографічний відділ; організації і використання єдиного книжкового фонду. На період 1980 р. 2300 читачів обслуговувалось в районній бібліотеці, що в порівнянні з 1970 р. збільшено на 500 чоловік; книговидача становила в районній бібліотеці — 47000 книг; в філіалах — 74200. Фонд районної бібліотеки нараховував 36726 книг, що в порівнянні з 1970 р. збільшився на 13500 примірників. У 1985—1992 рр. відзначається перебудовними процесами в усіх напрямках діяльності бібліотек. Багато літератури вилучається з фондів бібліотек, як застарілої за змістом. Дублетна передається у відділ збереження та використання бібліотечного фонду для розприділення між бібліотеками інших систем і відомств. В 1991 р. проведено переінвентаризацією бібліотечного фонду, запроваджуються в життя нові звичаї та обряди (раніше забуті), відроджується духовність тощо. На період 1994 року фонд Гощанської ЦБС нараховував 453519 примірників. Щомісячно, спільно з районним об'єднанням культури і дозвілля, випускається сторінка «Світоч культури» в районній газеті «Рідний край», де друкуються матеріали з досвіду роботи закладів культури і бібліотек. На виконання розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації № 471 від 14.11.2001 року «Про реформування системи бібліотечного обслуговування населення Гощанського району» упорядковано мережу публічних і шкільних бібліотек. В районі стало функціонувати 47 публічно-шкільних бібліотек, коли до реорганізації в обох системах діяло 74 бібліотеки, з них — 32 шкільних. У 2008 році ЦРБ, ЦРДБ мають 4 комп'ютери, власний веб-сайт в мережі Інтернет, 2 ксерокси, 1 сканер, 4 принтери. У 2010 році в Гощанській централізованій системі публічно-шкільних бібліотек працює 32 бібліотеки. З них — 1 центральна районна бібліотека, 1 центральна районна дитяча бібліотека, 30 сільських публічно-шкільних бібліотек. Також 30 населених пунктів обслуговуються нестаціонарними формами обслуговування.[13]
Центральна районна дитяча бібліотекаРедагувати
Окремо дитяча бібліотека почала діяти в 1952 р. В 1959 р. площа дитячої бібліотеки становила 18 м кв., Дитячий фонд — 11413 примірників. Обслуговувала 730 читачів, яким було видано 19970 книг. Основним джерелом комплектування фонду був Рівненський бібліотечний колектор. В 1959 р. отримала 1597 примірників книг та журналів.
В 1960 р. бібліотека перебралась в нове приміщення по вул Комуністична, (Застав'я),19 в цьому приміщенні знаходилась також і районна масова. Для дитячої бібліотеки було виділено 2 кімнати, площею до 25 м кв. книжковий фонд — 10825; читачів — 826; книговидача — 24 875 примірників книг та журналів.
В 1967 р. дитячу бібліотеку було переведено в приміщення по вул. Червоноармійській (Незалежності),36 площею 86 м.кв., де й знаходиться до цьго часу. В період з 1960—1974 рр.збільшилося число користувачів з 826 до 1585; книговилача з 24875 до 56900; книжковий фонд з 10825 до 26118 примірників.
ТранспортРедагувати
НаселенняРедагувати
За переписом населення 2001 року у Гощі проживало 5280 осіб.[14]
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2005 | 2010 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 447 | 3 658 | 4 464 | 5 450 | 5,7 тис. | 5,8 тис. | 5 280 | 5 299 | 5 340 | 5 393 |
МоваРедагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[15]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,11 % |
російська | 1,52 % |
білоруська | 0,23 % |
румунська | 0,04 % |
ПолітикаРедагувати
Органи владиРедагувати
Місцеві органи влади представлені Гощанською селищною радою.
Селищний голова — Панчук Микола Миколайович. До міської ради входить 22 депутати.
Селищні голови (з 2006 року)Редагувати
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Макотера Валерій Андрійович | Селищний голова, 1954 року народження, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Макотера Валерій Андрійович | Селищний голова, 1954 року народження, безпартійний | 31.10.2010 | 11.11.2015 |
Панчук Микола Миколайович | Селищний голова, безпартійний | 25.10.2015 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[16]
Пам'яткиРедагувати
- Свято-Покровський Гощанський чоловічий монастир (тепер жіночий) — пам'ятка архітектури 17 століття.
- Гощанський парк — один із двох парків Рівненської області — пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
- Садиби Валевських у Тучині та Гощі 17 століття — в стилі шале 19 століття.
- Гощанське городище — пам'ятка археології періоду Київської Русі.
СпортРедагувати
У смт Гоща Рівненської області знаходиться Гоща-АМАКО — аматорський футбольний клуб, що виступає у першій лізі[17][18][19] Чемпіонату Рівненської області з футболу.
ФК «Гоща-АМАКО» — переможець[20] 2009 року щорічного районного рейтингу популярності «Гордість району» у номінації «Найкраще спортивне досягнення» (тренер Мельничук Микола Іванович).
На території Гощанського району розташований аеродром Воронів[21], унікальний за своїми функціями: єдиний на Західній Україні, де збережено роботу парашутної та планерної ланки. Аеродром проводить навчання парашутному, планерному спорту, приймає у себе літаки, спортивні змагання, а також просто любителів авіації та екстриму.
ПерсоналіїРедагувати
НародилисяРедагувати
- Богданов Віталій Геннадійович — український футболіст
- Власюк Святослав Миколайович — президент ФК «Верес» (Рівне).
- Гарбарчук Тарас Анатолійович — сержант Збройних сил України, загинув у боях за Дебальцеве.
- Іванюта Сергій Орестович (нар. 1957) — український акушер-гінеколог, доктор медичних наук, професор.
- Карабін Сергій Ігорович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Новак Олекса Федорович (1932—2015) — громадський і політичний діяч Рівненщини
НавчалисяРедагувати
Долі, обпалені війноюРедагувати
- Гончар Олександр Іванович
- Дмитрищенко Ганна Сергіївна
- Загордько Іван Андрійович
- Каташевський Василь Петрович
- Коренчук Петро Костянтинович
- Літвіненко Ганна Сергіївна
- Минохін Григорій Павлович
- Невдах Володимир Федорович
- Паламарчук Микола Макарович
- Романов Григорій Інокентійович
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Т. 2. — Париж, Нью-Йорк, 1957. — С. 415-429.
- ↑ а б в селище міського типу Гоща. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 17 лютий 2015. Процитовано 17 лютого 2015.
- ↑ Облікова картка смт Гоща. Верховна Рада України. Процитовано 17 лютого 2015.[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ : Либідь, 2001. — С. 209.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Т. 2 : Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. - 1889.. elib.shpl.ru. Процитовано 2019-11-27.
- ↑ Ісаєвич, Я.Д. Києво-Могилянський колегіум // Історія української культури. К., 2001. - Т.2.
- ↑ Hoszcza… S. 167.
- ↑ Новицький Іван. Адам Кисіль, воєвода київський… — С. 345.
- ↑ Ярослав Дашкевич. Павло Тетеря // // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 261. ISBN 5-203-01639-9
- ↑ Інститут історії України, 20 травня
- ↑ Архієпископ Іларіон освятив новозбудований храм у смт. Гоща на Рівненщині
- ↑ Гощанська центральна районна бібліотека
- ↑ а б Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 17 лютого 2015. (англ.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Гощанський РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 17 лютого 2015.
- ↑ Гощанська селищна рада (керівний склад попередніх скликань). Верховна Рада України. Процитовано 17 лютого 2015.[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Команда Гоща-АМАКО (Гоща)
- ↑ Газета «Рівненський РЕПОРТЕР». Доля чемпіонства вирішиться в Гощі[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Рівненський обласний народний тижневик «Волинь». Футбол. Сіяні йдуть далі. Архів оригіналу за 2016-03-10. Процитовано 2010-11-21.
- ↑ Розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації
- ↑ Офіційний сайт
- ↑ Żywczyński M. Adam Stanisław Krasiński (1810—1891) // Polski Słownik Biograficzny. — 1970. — T. XV. — S. 166. (пол.)
Джерела та літератураРедагувати
- Скляренко Є. М. Гоща // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 179. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Чучман О. І. Гоща // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2019. — ISBN 944-02-3354-X.
- Hoszcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — Т. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 166—167. (пол.)
- Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 319—382. — ISBN 5-319-01072-9.
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Т. 2: Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский / Составил Н. И. Теодорович. – Почаев, 1889. — С. 710
- Електоронна бібліотека Інституту історії України
ПосиланняРедагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гоща |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Так було... Історія двох родів минулого». — Рівненська ОДТРК, 2012. |
- Офіційний сайт Гощанської районної ради
- ГОЩА. Українське геральдичне товариство.
- Облікова картка смт Гоща. Верховна Рада України.[недоступне посилання з липень 2019]
- ГОЩА. Українська геральдичне товариства.
- Там, де пригощають // Український тиждень. — . — Вип. № 20. — С. 49-50. Процитовано 4 червня 2013.