Відкрити головне меню

Чемері́вці — селище міського типу в Україні, центр Чемеровецької селищної територіальної громади і Чемеровецького району Хмельницької області. Населення 5431 мешканець (перепис 2001); 5399 мешканців (2011).[2]

смт Чемерівці
Chemerivtsi gerb.png Chemerivci prapor.png
Герб Чемерівців Прапор Чемерівців
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Чемеровецький район
Громада Чемеровецька селищна громада
Код КОАТУУ: 6825255100
Основні дані
Засноване 1450
Магдебурзьке право 1450
Статус із 1959 року
Площа 5,61 км²
Населення 5 200 (01.01.2019) [1]
Густота 947,95 осіб/км²
Поштовий індекс 31600—607
Телефонний код +380 3859
Географічні координати 49°00′44″ пн. ш. 26°21′11″ сх. д. / 49.01222° пн. ш. 26.35306° сх. д. / 49.01222; 26.35306Координати: 49°00′44″ пн. ш. 26°21′11″ сх. д. / 49.01222° пн. ш. 26.35306° сх. д. / 49.01222; 26.35306
Висота над рівнем моря 278 м
Водойма р. Жванчик
Відстань
Найближча залізнична станція: Закупне
До станції: 15 км
До обл. центру:
 - залізницею: 91 км
 - автошляхами: 82,3 км
Селищна влада
Адреса 31601, Хмельницька обл., Чемеровецький р-н, смт. Чемерівці, вул. Центральна, 40
Голова селищної ради Войтов Володимир Панасович
Карта
Чемерівці. Карта розташування: Україна
Чемерівці
Чемерівці
Чемерівці. Карта розташування: Хмельницька область
Чемерівці
Чемерівці

Селище розташоване на річці Жванчику, на території національного природного парку «Подільські Товтри», за 15 км від залізничної станції Закупне на лінії КопичинціЯрмолинці та за 82 км від обласного центру.

ГеографіяРедагувати

Межує з Гусятинським районом Тернопільської області. Через силище протікає річка Жванчик, неподалік від західної околиці бере початок річка Муха.

ІсторіяРедагувати

31 грудня 1450 року король Казимир IV надав привілей для тодішнього дідича села Чемерівці Павлу Щуковському, на те, щоб перевести це село в статус міста на магдебурзькому праві.

У люстрації 1469 року вказано, що королівські маєтності Чемерівці, Балина, Залєше і Лищовче були в управлінні Домаратка Фурмановського та Дороти і Петра Сбикловських[3].

За одною із версій, висунутою польським поетом Маврицієм Гославським, але яка не спирається на авторитетні джерела,[4] близько 1518 року дочка православного приходського священика Лісовського із Чемерівців Анастасія Лісовська була взята в полон татарами й продана до гарему турецького султана Сулеймана I. Згодом вона стає його законною дружиною, відомою як Роксолана (Хюррем) хасекі-султан. Маврицій Гославський в своїй поемі «Поділля» так пише про Настю Лісовську
«А отож то Роксолянка
Потрясла цілим Сходом,
Була наша подолянка
З Чемеровець родом»

З 1565 року Чемерівці належать В. Ч. Поляновському, була церква.

2 червня 1588 р. через село Жердя, місто Чемерівці (Чеморовіце), Сатанів проїжджав Еріх Лясота фон Стеблан.

У 1775 році маршалок барської конфедерації[джерело?] Іґнацій (Гнат) Потоцький з Гусятина продав Чемеривці, Бережанку, Кугаївці, Теремківці, Турківці  Антонію Стреміському.

У ніч на 2 вересня 1922 року поблизу Чемерівець у напрямку до кордону в сусідньому Гусятині без боїв успішно пройшло більше сотні повстанців Подільської групи під проводом полковника Якова Гальчевського. Вони майже два роки успішно боролись з більшовиками насамперед у Вінницькій області.

Статус смт із 1959 року.

ОсвітаРедагувати

Є 2 загальноосвітні школи та ліцей, а також медичний коледж, який засновано 1963 році згідно наказу № 227 від 11.05.1963 року по Хмельницькому обласному відділу охорони здоров'я про створення Чемеровецького медичного училища.

ПідприємстваРедагувати

  • Маслоробний завод
  • Солодовий завод ЗАТ «Оболонь» (18 травня 2009 року відбулося урочисте відкриття).

Пам'ятникиРедагувати

Відомі людиРедагувати

  • Яновер Давид Захарович — український організатор кіновиробництва.
  • П. Г. Поплавський — один з відважної четвірки, яка 49 діб дрейфувала на баржі[ru] в Тихому океані
  • Павел Мажец — дідич, кам'янецький підстолій наприкінці 15 ст.[5]
  • Дубицький Сергій Олександрович — відомий лікар і науковий діяч.
  • Свідер Полікарп — кандидат історичних наук, науковець.
  • Кундис Михайло Васильович — історик-музейник, директор Чемеровецького історичного музею.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтень 2012. Процитовано 20 жовтень 2011. 
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 54 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
  4. Галенко О. І. Роксолана // Енциклопедія історії України. — Т. 9 (Прил-С). — К.: Наукова думка, 2012. — С. 272—274. — С. 272.
  5. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998.— 243 s.— S. 102. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати