Великі Дедеркали
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Вели́кі Дедерка́ли — село Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року центр сільської ради, якій були підпорядковані села Вовківці та Малі Дедеркали.
| село Великі Дедеркали | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030010016697 
|
| Облікова картка | Великі Дедеркали |
| Основні дані | |
| Засноване | 1545 |
| Населення | 1 207 |
| Територія | 2.867 км² |
| Густота населення | 421 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47144 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°1′30″ пн. ш. 26°7′0″ сх. д. / 50.02500° пн. ш. 26.11667° сх. д. |
| Водойми | Вілія |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Лепесівка |
| Відстань до залізничної станції |
12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
| Карта | |
  Великі Дедеркали | |
 Великі Дедеркали | |
| Мапа | |
| |
Від вересня 2015 року — центр Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на річці Кума, на сході району.
До села приєднано хутір Обори. Населення — 1264 особи (2003).
У минулому — центр волості та районний центр.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1193 | 98.84% |
| російська | 10 | 0.83% |
| білоруська | 3 | 0.25% |
| німецька | 1 | 0.08% |
| Усього | 1207 | 100% |
Історія
ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1545 року, згідно з актами Кременецького замку згадане як володіння шляхтичів Дедеркало-Волковських.
Жителі Великих Дедеркал брали участь у подіях Хмельниччини.
1735 року коштом А. Вишпольського спорудили костел із монастирем. У 1760 р. М. Прейс та його дружина Тереза надали кошти для побудови кам'яного костелу на честь Воздвиження Хреста та монастиря (нині — храм Ікони Спасителя, ПЦУ). У 1772 р. в селі споруджено католицький монастир, оточений кам'яним муром із вежами. Монастир належав до францисканців реформатів[pl][2].
Після ІІІ поділу Речі Посполитої 1795 р. Великі Дедеркали увійшли до Кременецького повіту, стали центром Дедеркальської волості.
У другій половині XIX століття в селі діяли водяний млин, круподерня, олійня, 3 ремісничі майстерні, кілька невеликих торговельних закладів.
1893 р. до Великих Дедеркал з Острога переведено учительську семінарію (під час І світової війни її евакуювали до Бахмача), працювало однокласне училище, перетворене наприкінці 19 століття на двокласне (до 1919 р.).
Влітку 1915 р. село перебувало у фронтовій зоні, зазнало великих руйнувань.
16 червня 1919 року під селом Малі Дедеркали відбувся бій козаків 1-го кінного полку ім. М. Залізняка Дієвої армії УНР з більшовиками. В цьому бою загинув ударний відділ сотника Антона Юницького з дев'яти козаків та старшин. Тіла загиблих були нелюдсько понівечені ворогом. Загиблі вояки були поховані селянами в селі Великі Дедеркали 17 червня 1919 року в братській могилі. В могилі поховали сотника Антона Юницького, хорунжого Олександра Харченка, чотового Макара Пилипенка, козака Івана Хижого, козака Панаса Морозового та 4 невідомих вояків.
Мало статус райцентру (жовтень 1940 — грудень 1961 років), потім увійшло до Шумського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[4].
Пам'ятники
ред.- братська могила вояків Армії УНР (1919)
- братська могила воїнам Червоної Армії (1963)
- памятник Героям Небесної Сотні (2015)
Релігія
ред.
У селі діють такі релігійні громади:
- Громада церкви Святого Миколая (ПЦУ) (1760)
- Громада церкви Святого Вознесіння (УПЦ МП) (від 1935)
- Громада дому молитви ЄБХ (від 1995)
Соціальна сфера
ред.Освіта
ред.Система закладів освіти села:
- середня школа
- музична школа
- спортивна школа
- дитячий садок.
Медицина
ред.У селі є медичний пункт.[джерело?]
18(?) липня 2017 відкрито новий сучасний геріатричний центр.
Спорт
ред.У Великих Дедеркалах функціонує КДЮСШ, у якій працюють секції з футболу, волейболу, гирьового спорту та інші. Спортсмени беруть участь у районних, обласних та всеукраїнських змаганнях.[джерело?]
Головним тренером волейбольної команди впродовж 20 років є Людмила Володимирівна Корнійчук, її вихованці щороку — серед призерів області з волейболу. У 2010 році вона посіла третє місце серед тренерів Тернопільської області.[джерело?]
Футбольна команда ФК «Дедеркали» серед лідерів районної футбольної ліги. У сезоні 2012 року здобуто золоті медалі районної ліги та Суперкубок Шумського району, а в сезоні 2013-го — Кубок Шумського району.[джерело?]
Цікавий факт
ред.Шляхетський рід Дедерків у Великому князівстві Литовському мав герб Дедеркало.[5]
Відомі люди
ред..jpg)
Народилися
ред.- Ніна Андрущенко — учасниця національно-визвольних змагань.
- Ліна Єник (* 1975) — українська поетеса, волонтерка, підприємець, громадська діячка.
- Василь Марценюк — вчений-кібернетик.
- Гуго Коллонтай — польський церковний діяч, філософ.
- Польовий Михайло Васильович (1976—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Працювали
ред.- Венедикт Лавренюк[6] — український етнограф, краєзнавець і музеєзнавець.
- Андроник Лазарчук — український художник, педагог, культурний діяч.
Дідичі
ред.- Якуб Ігнацій Дедерко[pl] — мінський латинський єпископ.[7]
Примітки
ред.- ↑ Opisanie kościoła i konwentu Dederkalskiego O.O. Reformatów podczas aktu wizyty generalnej dnia [..] lipca 1799 r. Archiwum Państwowe w Lublinie. Процитовано 11 грудня 2023.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1904. — Cz. 1. — T. 4. — S. 185. (пол.)
- ↑ Гайдукевич Я., Савак Б. Лавренюк Венедикт Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 310. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Dederkały… — S. 947.
Література
ред.- Бігус М., Уніят В. Великі Дедеркали // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 241. — ISBN 966-528-197-6.
- Пустиннікова І. Вісімдесят три святині Тернопілля. — К. : Грані-Т, 2010. — С. 27—28.
- Dederkały // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 947. (пол.) — S. 947. (пол.)
- За державність. Матеріяли до історії війська українського. Збірник 9. Варшава, 1938. c. 223.
Посилання
ред.- Великі Дедеркали [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.]
- Роман Коваль Нариси з історії Кубані. Генерал-хорунжий Армії УНР Кость Смовський [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]
