Малі Дедеркали
Малі́ Дедерка́ли — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на річці Кума, на сході району.
село Малі Дедеркали | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Тер. громада | Великодедеркальська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61020030050095730 |
Основні дані | |
Засноване | 1887 |
Населення | 630 |
Територія | 2.380 км² |
Густота населення | 264.71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47173 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°2′29″ пн. ш. 26°6′33″ сх. д. / 50.04139° пн. ш. 26.10917° сх. д. |
Водойми | р. Вілія |
Найближча залізнична станція | Лепесівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
Карта | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.[1]
Доба УНР
ред.16 червня 1919 року під селом Малі Дедеркали відбувся бій козаків 1-го кінного полку ім. М. Залізняка Дієвої армії УНР з більшовиками. В цьому бою загинув ударний відділ сотника Антона Юницького з дев'яти козаків та старшин. Тіла загиблих були нелюдсько понівечені ворогом. Загиблі вояки були поховані селянами в селі Великі Дедеркали 17 червня 1919 року в братській могилі. В могилі поховали сотника Антона Юницького, хорунжого Олександра Харченка, чотового Макара Пилипенка, козака Івана Хижого, козака Панаса Морозового та 4 невідомих вояків.
Сьогодення
ред.До 2015 року підпорядковувалося Великодедеркальській сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади.
Релігія
ред.Є церква Божої Матері Казанської (ПЦУ) (1843, дерев'яна).
Пам'ятки
ред.Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Сільське господарство
ред.Діє сільськогосподарське товариство «Відродження» (2000).
Населення
ред.У 2003 році в селі проживало 623 особи.
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 629 | 99.84% |
російська | 1 | 0.16% |
Усього | 630 | 100% |
Галерея
ред.-
Дім молитви
-
Клуб
-
Дорога через село
-
Автобусна зупинка
-
Став біля села
Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Джерела
ред.- Бесараб М. Малі Дедеркали // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 447. — ISBN 966-528-199-2.
- За державність. Матеріяли до історії війська українського. — Збірник 9. — Варшава, 1938. — С. 223.
- Роман Коваль Нариси з історії Кубані. Генерал-хорунжий Армії УНР Кость Смовський [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]