Черкаська Лозова
Черка́ська Лозова́ — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 4186 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Черкасько-Лозівська сільська рада. З 2017 року у складі Малоданилівської селищної громади.
| село Черкаська Лозова | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Харківська область | ||||
| Район | Харківський район | ||||
| Громада | Малоданилівська селищна громада | ||||
| Облікова картка | Черкаська Лозова | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1663 | ||||
| Населення | 4186 | ||||
| Площа | 3,826 км² | ||||
| Густота населення | 1094,09 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 62340 | ||||
| Телефонний код | +380 5763 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д.Координати: 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
152 м | ||||
| Водойми | р. Лозовенька | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1 | ||||
| Сільський голова | Шабалтас Павло Петрович | ||||
| Карта | |||||
  Черкаська Лозова | |||||
 Черкаська Лозова | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія ред.
Село Черкаська Лозова знаходиться на річці Лозовенька, вище за течією за 3 км розташоване село Руська Лозова, нижче за течією на відстані 3 км — село Чайківка, на річці велика загата і Лозовеньківське водосховище, на відстані 1 км проходить Харківська окружна дорога (М03) — кордон Харкова (селище П'ятихатки).
Історія ред.
Село виникло на початку XVII ст., під час народно-визвольної війни, яка охопила Україну з 1648 по 1654 рр. проти польсько-шляхетських військ. У цей період, особливо після укладення Зборівської (1649 р.) та Білоцерківської (1651 р.) угод, скоротилося козацьке військо. Ті, хто не був внесений до списку козаків, повинні були повернутися до своїх панів, а шляхта одержала право знову володіти своїми маєтками. Тисячі козаків, селян і міщан України, рятуючись від польських та українських панів, переходили через кордон на південні території Російської держави і заселяли Слобідську Україну.
Переселенці освоювали цілинні землі, будували нові міста і села. Священик Іоанн Калінін у 1737 році писав: «Господа Квітки, предок яких полковий суддя Семен Опанасович Квітка отримав царську грамоту на землю в Лозовій та на поселення на ній 50 вільних козаків-черкасів, подарували Хрестовоздвиженській церкві два дзвони, прикрашені срібними ризами ікон». З документа також відомо, що церква була збудована в 1663 році.
За переписом 1732 року в селі Черкаська Лозова проживало: козаків-черкасів — 104 чоловік (33 двори); підпомічників — 245 чоловік (71 двір); підданих черкасів — 97 чоловік (71 двір); великоруських козаків — 14 чоловік (7 дворів). Згодом почали виділятися й інші соціальні верстви: ковалі, жовнярі, орачі, пічники, чоботарі.
За даними на 1864 рік у казенному селі Черкаська (Лозова) Деркачівської волості Харківського повіту мешкало 1966 осіб (954 чоловічої статі та 1012 — жіночої), налічувалось 223 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3359 осіб.[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 105 людей[3].
21 жовтня 1941 року село окупувала гітлерівська Німеччина. 13 серпня 1943 року у ході Білгородсько-Харківської операції Черкаська Лозова була звільнена. 176 воїнів Радянської Армії, в тому числі гвардії підполковник І. Л. Касперович, що командував 35-м окремим танковим полком, загинули смертю хоробрих в боях за Черкаську Лозову. Вони поховані в центрі села; на братській могилі споруджено пам'ятник.
У селі діють два народні колективи, танцювальний ансамбль «Асорті», працюють гуртки.
Село ввійшло у XXI століття. Газифікація, телефонізація, будівництво доріг, духовне відродження стає прикрасою життя мешканців села.
У вересні 2012 року частина села (вулиці Архітекторів, Богдана Хмельницького, Дубова Алея, Профспілкова, Сімферопольська; в'їзди Окружний і Санаторний) була включена в межі міста Харкова.[4]
Населення ред.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 83,06% |
| російська | 15,58% |
| інші/не вказали | 1,36% |
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Школа.
- Клуб.
- Спортивний майданчик.
- Автокросу траса.
Особистості ред.
- Ендеберя Віктор Тихонович — український сатирик, гуморист.
- Шабалтас Іван Михайлович — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Росії.
- Хижняк Микола Антонович — український вчений у галузі електродинаміки, прискорювальної фізики та фізики плазми.
Галерея ред.
-
Місцева церква. -
Сільська рада. -
Сільська річка. -
Пам'ятник визволителям села у часи Другої Світової війни. -
Пам'ятник ліквідаторам катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. -
Чаруюча природа села. -
Місцеве кладовище.
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 719—721 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 1 грудня 2015.
- ↑ Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» [Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.]
- ↑ https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела ред.
- Історія міст та сіл УРСР (рос.)
- Погода в селі Черкаська Лозова [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]